PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Обирати кращі підручники для школи мають учителі, а не експерти – Войціцька

Інвестиції в нову якість шкільної освіти не менш важливі, ніж фінансування енергетичного чи інфраструктурного секторів української економіки.

Обирати кращі підручники для школи мають учителі, а не експерти – Войціцька

Потенційного інвестора цікавить, насамперед, спроможність кваліфікованих, професійно підготовлених працівників не лише освоювати виробництво нових товарів, а й продукувати й реалізовувати інновації.

Саме таких випускників, озброєних ґрунтовними знаннями і навиками, здатних самореалізуватися, навчатися й опановувати нове, і має готувати нова українська школа – з новими підручниками і вчителями, вважає голова правління Національної освітньої асоціації Вікторія Войціцька.

– Вікторіє, вас знають більше як фахівця в енергетичній сфері…

– А ще я мати дитини, якій незабаром іти в школу (сміється). 

Насправді, тема освіти завжди була для мене близькою. У ХХІ столітті енергетика, так само як будь-яка інша галузь економіки, не може бути ефективною в неосвіченому суспільстві. Відтак я завжди уважно стежила за тенденціями в освітній галузі.

Я зробила для себе висновок: ефективна освіта – це потенційне джерело енергії для розбудови сильної України, не менш важливе, ніж нафта чи газ. Завдання суспільства та держави – наповнити освіту сучасним змістом. 

– Чому це важливо? Ми постійно чуємо про необхідність залучення інвестицій в українську економіку. Але чи насправді цікаві для інвестора наші традиційні об’єкти? Відкинемо на мить брак правового захисту інвестицій, рейдерство та інші проблеми, з якими майже щодня доводиться мати справу інвесторові. Якщо в Україні не буде освічених, професійно підготовлених працівників, висококваліфікованих кадрів, то чи є ми насправді інвестиційно привабливими?

Можна вкласти гроші у землю, але обробляти її як, за технологіями ХIХ століття? Гаразд, закупиш новітню, комп’ютеризовану та роботизовану техніку – а керувати нею хто буде? І такі запити нині є в кожній галузі.

Тому найважливіша й найбільш вигідна згодом інвестиція – це вкладення в освіту, зокрема загальну. Задля перетворення тієї освіти, з якої вийшло наше сучасне постіндустріальне суспільство, на освіту майбутнього.

Хто мав би проводити ці перетворення?

 – Це не може бути завданням одного лише Міністерства освіти і науки, хоча освітня політика – пріоритет його діяльності. Я вважаю, що це справа суспільної ваги, тому долучені мають бути зусилля усіх сторін: і влади, і бізнесу, і громадянського суспільства.

– Наразі важливо розпочати діалог між цими сторонами, створити ефективні інструменти, які формуватимуть нову якість освіти. Для того, щоби створити майданчик національного масштабу, спільно з міністерством, профільним комітетом Верховної Ради та іншими представниками влади, освітянами, батьківськими спільнотами, бізнесменами вести фахову розмову про нову якість шкільної освіти, ми й об’єдналися в Національну освітню асоціацію.

– Які саме інструменти для формування нової якості шкільної освіти пропонує Асоціація?

– Зміст шкільної освіти нині де-факто формують підручники. Але навіть книжки, видані для нової української школи, не є досконалими. І на це є причини. У 2018 році підручники для 1 класу НУШ писалися у дуже стислі терміни, бо між затвердженням стандарту початкової школи та освітніх навчальних програм та початком конкурсу минуло кілька тижнів. Чи можна за такий термін створити якісний новий освітній продукт з нуля?

Цьогоріч історія повторюється: конкурс підручників для 3 класу оголосили на початку листопада, і вже за три тижні автори мають подати свої конкурсні матеріали. При цьому експертиза проектів підручників розпочнеться через два тижні після кінцевої дати їхнього подання. Чи не краще ці два тижні використати для вдосконалення проектів? 

– Держава не фінансує розробку нових методик викладання шкільних предметів. Учителі обирають підручники знайомих авторів. Чимало педагогів просто призвичаїлися працювати з ними. Навіть якщо їм запропонувати нову, на порядок кращу навчальну літературу, то вони не одразу виберуть її для своєї роботи у класі. Бо вони не знають про нову методику, складовою частиною якої є новий підручник.

Тому ми пропонуємо міністерству ще й систему підготовки педагогів. Видавництва-члени Асоціації уже проводять навчання вчителів, які обрали їхні підручники для роботи в класі. Групи авторів виїжджають на місця та працюють із педагогами. Ми домовились, що це правило стане єдиним стандартом для всіх видавництв, які входять до Асоціації. 

Ми сподіваємося від нового керівництва міністерства продовження курсу на реформування та покращення системи експертного відбору проектів та вибору підручників учителями. 

– А як, на вашу думку, зробити підручники сучасними?

 – Тут є два аспекти. Підручники створюються за освітніми навчальними програмами, розробленими на базі державного стандарту загальної середньої освіти і затвердженими міністерством. Автори навчальної літератури можуть розробити сучасний та досконалий з усіх точок зору проект, але його не пропустять у школу, якщо він не відповідатиме вимогам програми.

Тому потрібна модернізація стандартів, які часто є застарілими і за інерцією використовуються ще з радянських часів. Навіщо ж ми продукуємо застарілі підручники і сподіваємося на якісний інтелектуальний та технологічний стрибок?

– Інший аспект – якість роботи авторів та якість виготовлення. Якщо в ціні підручника папір, картон і поліграфічні послуги становить близько 90%, то держава фактично фінансує друк навчальної літератури, а не інтелектуальну працю авторів. Так само знецінена праця вчителя у школі. Такий стан справ треба терміново змінювати. 

Цих проблем можна було б уникнути, якби органи влади працювали в тіснішому діалозі з освітянами та видавцями. Бачу тут потенціал для нашої ефективної співпраці.

 – Що треба зробити, щоби нові підручники вчасно потрапляли у школи, ще до початку навчального року?

 – Це проблема, вирішення якої до снаги новому керівнику міністерства. На мій погляд, без широкого діалогу з усіма зацікавленими у здобутті якісної шкільної освіти механізм забезпечення шкіл навчальною літературою даватиме збій.

– Наша Асоціація готова розпочати цей діалог. Насамперед слід домовитися щодо термінів підготовки, виготовлення, доставки підручників. Ми не отримаємо якісної навчальної літератури за два чи навіть три місяці. Це значно довший підготовчий і технологічний процес. Треба враховувати і спроможності друкарів, і можливості видавців, і готовність авторів, і наявність освітніх стандартів та програм.

Тому всім представникам зацікавлених сторін варто сісти за стіл і домовитися: міністерство дає достатньо часу на підготовку проектів підручників, у розумний термін оголошує конкурс, проводить чесний, прозорий відбір з рівними умовами для учасників; виробники конкурують між собою винятково за якістю освітнього продукту; громадськість отримує повноцінні важелі контролю над проведенням усіх етапів конкурсу, вибором і замовленням учителями підручників та їхньою доставкою до шкіл.

Якщо всі ці процеси проходитимуть відкрито, упевнена, вчителі та учні отримають підручники ще до початку навчального року.

 – Ви не боїтесь, що Асоціацію почнуть називати певною лобістською структурою, яка захищає інтереси найбільших видавництв?

– Ми захищаємо інтереси не лише цієї галузі. Ми прагнемо запровадити багатовекторний розвиток якісних освітянських послуг, що ґрунтується на прозорості, а також чесній і фаховій конкуренції. Від цього у підсумку  виграє вся система шкільної освіти і ринок праці.

– Цьогоріч МОН запровадило платну експертизу конкурсних матеріалів. Вартість проведення експертизи підручника для 3 класу у двох частинах сягає 39 тис. грн. І таких підручників із двох частин видаватиметься більшість. Великі видавництва, як ви кажете, мають на це ресурс. А всі інші? А талановиті автори, педагоги, які не пов’язані з видавництвами?

Чимала кількість видавців навчальної літератури задумалися: а чи варто взагалі брати участь у конкурсі, коли за експертизу кожного проекту підручника варто заплатити під 40 тис. грн? А що вже казати про авторів-початківців, учителів, наприклад, для яких ця сума становить половину річної зарплати? Асоціація вважає, що нам потрібно стимулювати авторів, нові видавництва, які пробують свої сили у напрямі навчальної літератури, а не чавити їхні ініціативи в зародку.

Під питанням і якість експертизи. Як і в попередні роки, оцінювання конкурсних матеріалів проводитимуть відібрані міністерською комісією експерти. Стати експертом МОН пропонує кожному, хто має вищу освіту і кілька років роботи у школі.

ЧитайтеЗНО для вчителів: як тестували і що чекає на тих, хто не склав

Професійних експертів, які проводили б експертизи освітніх матеріалів на постійній основі й відповідали за якість своєї роботи власним іменем, нема. Тому є загрози впливу організатора конкурсу на експертів і, як наслідок, неадекватне оцінювання конкурсних матеріалів, що може призвести до дискваліфікації учасника конкурсу. А якої якості підручник тоді потрапить у класи, з чого навчатимуться наші діти? Я вважаю, що це питання суспільної ваги.

 – Як уникнути упередженого оцінювання конкурсних матеріалів?

– Наша Асоціація пропонує позбавити експертизу функцій відсікання учасників конкурсу. Експертиза навчальних матеріалів не може бути заборонною. Якщо є зауваження в експерта, їх варто оперативно внести у проект навчальної літератури і цим покращити його якість.

Ми також пропонуємо публікувати у підручнику прізвища експертів поруч із іменами авторів – щоб суспільство знало, хто безпосередньо схвалив підручник до використання у школі.

– І головне – висновок щодо доцільності  використання підручника у школі має робити не чиновник чи експерт, а вчитель. Замовили педагоги 10 тисяч підручників для своїх учнів – тоді книжці точно місце у шкільному освітньому процесі. Учителі проводять із учнями у школі навіть більше часу, ніж батьки. Якщо ми довіряємо їм своє найдорожче, то хай вони, а не експерти, вибирають, за якими підручниками навчатимуть наших дітей. 

Ми сподіваємося, що разом із новим міністром Ганною Новосад зможемо внести корективи до перебігу конкурсних процедур і зробити їх ефективними, відкритими і прозорими. Це дозволить вчасно отримати якісний освітній контент для Нової української школи вже наступного року.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дружина президента України Олена Зеленська займатиметься реформою харчування дітей у школах.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка