24 серпня Україні виповниться 30 років. За цей час накопичилось чимало надбань.
Факти ICTV вирішили розповісти про найяскравіші наукові досягнення за 30 років незалежності.
Зварювання живих тканин
У 1993 році вчені інституту електрозварювання імені Євгена Патона після низки експериментів довели, що можна не зшивати, а зварювати м’які тканини.
Таким методом зварювали тканини тварин, а потім – тканини видалених органів людини.
Технологію застосовують у десятках українських клінік та вивчають закордонні спеціалісти. Метод має широкі перспективи розвитку застосування в низці медичних напрямків.
Гідроскальпель
У 2012 році науковці під керівництвом професора Віктора Бочарова винайшли рідинний струменевий скальпель.
Принцип дії цього медичного інструменту полягає в тому, що з нього, як із шприца, під високим тиском б’є тонкий струмінь води. За допомогою гідроскальпеля можна різати тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини. Також із його допомогою можна видаляти злоякісні ракові пухлини.
Науковці називають гідроскальпель економічно вигідним та надійним винаходом. Із його допомогою скорочується тривалість операції, а, як наслідок, – і час реабілітації після хірургічного втручання.
Одними з перших використовувати гідроструменевий скальпель почали хірурги Київської міської клінічної лікарні №1.
Еко-ін’єкційний шприц
Шприц без пластику та скла винайшов у 2013 році учений із Донецька Іван Бондаренко. Такий інструмент не шкодить екології та знижує ризик поширення СНІДу й гепатиту С, оскільки голка шприца ламається, що унеможливлює повторне використання.
Винаходом українця зацікавилися великі іноземні виробники медикаментів.
Боротьба з раком
Науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології й генетики НАН України Ольга Броварець вирахувала закономірність, з якою мутовані пари хромосом вбудовуються в ДНК людини та призводять до небезпечних хвороб, до раку зокрема.
Це відкриття дає надію в майбутньому подолати рак та інші хвороби, до яких призводять мутації.
У 2016 році Ольга Броварець та доктор біологічних наук Дмитро Говорун стали лауреатами Міжнародної премії Scopus Awards Ukraine в номінації Найкращий колектив вчених, який досягнув значних наукових результатів без західних колаборацій.
Антибіотик Батумін
У 2005 році вчені Інституту мікробіології та вірусології НАН України створили антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока, навіть тих, які не вбивали інші препарати.
За своїм хімічним складом препарат не має аналогів у світі.
Дослідження тривали 30 років. Після успішного завершення розробки препарат продали в Бельгію, де й почалося масове виробництво.
Неінвазивний аналізатор крові
У 2000-х провідний науковий співробітник Харківського інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України, доктор медичних наук Анатолій Малихін спільно з директором ТОВ НПК Біопромінь Анатолієм Пулавським створили апарат АМП.
Завдяки цьому пристрою можна робити аналіз крові більш ніж за 130 показниками, не використовуючи жодної краплини крові.
Похибка, як і під час звичайного аналізу крові, не перевищує 2%, а результат готовий вже за 180-720 секунд.
Прилад не має аналогів у світі. Випускають його з 2006 року.
Зареєстрований він у 28 країнах (Білорусі, Чехії, Китаї, ОАЕ тощо). У Китаї та Мексиці АМП впроваджено на державному рівні, а в Білорусі використовується в пансіонатах і санаторіях для моніторингу стану пацієнта.
У липні 2018 року такі аналізатори передали Першому добровольчому мобільному госпіталю ім. Миколи Пирогова.
Кровоспас
Унікальний кровоспинний засіб, що є дешевою альтернативою імпортного Целоксу, українські вчені-волонтери створили в 2015 році.
Препарат розробили для того, щоб його міг застосувати будь-хто на полі бою.
Завдяки Кровоспасу утворюється щільний масивний згусток, який надійно закупорює рану. Видалити засіб так само легко. Для гемостазу потрібно менше ніж три хвилини.
У травні 2016 року засіб отримав сертифікат відповідності. Використовувати його можна як на фронті, так і в мирному житті, зокрема, в медицині катастроф, у службі швидкої допомоги, травматології та хірургії.
Шов-блискавка
Самостійно впоратись бійцям із пораненням можна й завдяки винаходу полтавчанина Віталія Запеки.
Зупинити неартеріальну кровотечу за 10-15 секунд можна, наклавши шов-блискавку.
До тіла вона клеїться за допомогою клейкої перфорованої плівки типу пластиру, щоб шкіра могла дихати в ділянці кріплення.
У 2002 році Віталій Запека отримав деклараційний патент на свій винахід Накладний хірургічний шов SAPEK №51950 A.
Титановий ендопротез
Значно дешевший імпортних аналогів й титановий ендопротез кульшового суглоба, який у 2015 році представили вчені Національної академії наук України.
Метал має високу біосумісність і не відторгається тканинами тіла людини, на відміну від сплаву кобальту, хрому й молібдену.
Крім того, такий протез зношується в шість разів повільніше ніж будь-який інший сучасний аналог та не кришиться.
ШВЛ із пакета
У час, коли почалася пандемія коронавірусу, а апаратів штучної вентиляції легенів не вистачало, анестезіолог із Харкова Володимир Корсунов змайстрував пристрій, який у країнах Європи виробляють провідні компанії з виготовлення медтехніки і який коштує кілька тисяч доларів.
В Україні він коштував кілька сотень гривень. А найперше, що потрібно, – якісний, нетоксичний поліетилен.
Опріснення морської води
Професор Одеської державної академії холоду Леонард Смирнов розробив технологію опріснення морської води, після чого її навіть можна пити.
Завдяки спеціальному способу заморожування морська вода перетворюється на кристали, з поверхні яких можна видалити солі, шкідливі домішки та важкі ізотопи водню дейтерій та тритій, що пригноблюють ДНК, гени й нервову систему людини.
Гнучкий суперконденсатор
У 2011 році винахід фахівців із Львівської політехніки увійшов до топ-100 кращих досліджень і розробок світу за версією американського журналу R&D Magazine.
Їхній гнучкий тканинний суперконденсатор працює на сонячній батареї й може зарядити навіть мобільний телефон.
Система енергозбереження – компактна, гнучка й може кріпитися до будь-якої поверхні.
Вимірювач швидкості
Китайські підприємці підписали угоду про співпрацю з Вінницьким національним технічним університетом на $100 тис. після винаходу місцевого вченого Віталія Огороднікова.
Чоловік розробив пристрій, який може визначати швидкість автомобіля в момент аварії за залишковою деформацією транспортного засобу.
Такий спосіб є набагато точнішим, ніж визначення за гальмівним шляхом.
Їстівний поліетилен
Близько 15 років харків’янин Сергій Тимчук працював над вирішенням проблеми пластикових відходів.
В основі його харчового поліетилену – кукурудзяний крохмал.
Продукти можна їсти просто з такою упаковкою. Продукти в ній зберігаються довше, а якщо її викинути, то вона розкладеться за кілька тижнів.
Винаходи школярів
Внесок в українську науку роблять не лише професори й співробітники наукових інститутів, а й учні звичайних шкіл. Їхні досягнення – на часі. Багатьох із них відзначають та визнають за кордоном. Далі – кілька з них.
Маска, яка розпізнає симптоми Covid-19
Школярі із Дніпра розробили розумну маску, яка за півхвилини вимірює температуру тіла, частоту дихання та насичення киснем крові.
Дані автоматично надходять до смартфону завдяки спеціально розробленому додатку. Без підзарядки працювати прилад може добу.
Приблизна вартість маски – 500 грн.
Пульсар
Учень із Дніпра Макар Дробишев змайстрував пристрій Пульсар, який під час ходьби виробляє до п’яти вольт напруги.
Цього достатньо, щоб підживити акумулятор смартфона.
Очищення річок із допомогою очерету
Десятикласниця із Новокаховської школи №1 Вікторія Панченко здобула бронзову медаль Всесвітньої олімпіади геніїв та виграла грант на суму $15 тис. для навчання в Державному університеті Нью-Йорка за проект щодо очищення річок.
Дівчина пропонує виготовляти із очерету спеціальні конструкції понтонного типу, а потім поміщати їх у воду.
Таке біоплато, стверджує дівчина, допоможе очистити річки природнім шляхом без механічного втручання в екосистему.
Фото: Depositphotos, Біопромінь
