Сьогодні українська сфера IT привертає значну увагу, адже вона стрімко розвивається і є важливим джерелом прибутку для України.
За 30 років незалежності наші професіонали стали одними з найбільш затребуваних на ринку та користуються популярністю навіть у американських компаніях.
Втім, щоб вийти на цей рівень, галузі IT довелося пройти неабиякий шлях, який починався ще за часів України у складі СРСР.
Факти ICTV розповідають, що змінилося в українській IT-сфері, та які проблеми там намагаються вирішити сьогодні.
СРСР та перші роки
Попри те, що значного розвитку IT-сфера набула саме за часів незалежності України, перші паростки у цьому напрямку спостерігалися вже за часів УРСР.
Фрілансер Юрій, який працює в українській сфері IT, розповів, що починав свій шлях в університеті. Там він отримав перші навички програмування, хоча персональних комп’ютерів тоді ще й не було.
Після проголошення незалежності вже працювали на більш сучасному обладнанні, однак методи програмування були не найкращими.
– У нас були СМ-4, а потім СМ-1420 – аналог американської P-11. Розміром вони були всього зо 2-3 шафи, був монітор і диск на 4 Мб. А пам’яті було 128 Кб, і в них потрібно було вмістити програму, – згадує Юрій.
Перші справжні IT-компанії почали з’являтися через кілька років після проголошення незалежності України. Водночас виникала й інша проблема – сплата податків.
Юрій розповідає, що тоді усі IT-компанії намагалися уникнути сплати податків, що породжувало й інші проблеми.
Недооціненні профі
Коли IT-сфера лише починала свій шлях, програмування було неймовірно складним процесом. Не було програм, які полегшували б написання того чи іншого коду.
Фактично, кожному спеціалісту доводилося писати все з нуля, неважливо, чи то сайт, або ж програма для вирішення певного завдання.
Надскладна робота потребувала й адекватної компенсації. Оскільки ринок був маленький і спеціалістів було мало, то багато хто занижував вартість проектів.
– Ринок був, але на ньому нікого не було. Можна було отримати непогане замовлення. Web-програмування тоді лише започатковувалося. Фахівців було не дуже багато. Туди рвонули новачки, які нічого не знали, але які страшенно демпінгували. Пропонували сайти “за копійки”, чого, звичайно ж, не можна зробити навіть зараз, – розповідає Юрій.
Однак це додавало проблем справжнім спеціалістам, яким пропонували створити сайт за мізерні $100. Через це пройшло немало часу, перш ніж галузь IT стала по-справжньому популярною.
Спрощення роботи
Звісно, із плином часу багато чого змінилося. Delivery Manager Олександр, який вже понад 10 років працює в IT-індустрії, вважає, що протягом останніх років стало набагато легше потрапити в IT, зокрема завдяки онлайн-курсам та відкритій інформації.
– Сьогодні будь-хто може перекваліфікуватися, наприклад, з медика на розробника, і почати кар’єру. Необов’язково у вишах здобувати профільну освіту, є багато курсів, онлайн-ресурсів. Років 10 тому стільки онлайн-курсів не було, – констатує Олександр.
Додати до цього можна і спрощення самої роботи. З’явилося багато інструментів, які дозволяють простіше писати програми, певні основи, що дають змогу починати проект не з нуля.
Звичайно, вплинули на розвиток української IT-сфери і великі зарплати, які сьогодні коливаються у межах кількох тисяч доларів для спеціалістів середньої ланки.
Зумовлені вони кількома факторами. По-перше, за часи незалежності у цій галузі виросли дуже сильні спеціалісти, яким нерівня навіть американські працівники.
– Наші фахівці – одні з найкращих. Напевно, поряд з індусами. Я б не сказав, що справа в якомусь демпінгу або дешевій робочій силі. Так, нам платять менше, але не набагато. Це не можна порівняти з індусами, які надто демпінгують. Українські айтішники знають собі ціну і намагаються тримати нормальний рівень, – висловлює думку Юрій.
По-друге, IT-спеціалісти, хоча й працюють у великих компаніях, є ФОПами, що дає змогу сплачувати менше податків, а отже, й отримувати більшу зарплатню.
І слід наголосити, що сьогодні сфера IT стабільно сплачує податки та не ухиляється від своїх обов’язків. Тож Юрій вважає, що оскільки IT-спеціалісти, по суті, є самостійними підприємцями, хоча й працюють на компанії, боротися із цим явищем не варто.
На його думку, важливо врегулювати та нормалізувати це питання, щоб IT-компаніям та їхнім співробітникам було легше працювати у цих умовах.
Наразі це планують зробити за допомогою проекту Дія.City, врегулювавши податкове навантаження на компанії та працівників, а також робочі відносини, щоб захистити айтішників. Президент Володимир Зеленський вже підписав ухвалений у другому читанні законопроект, тому нині запровадження спеціального режиму для IT-сфери є невідворотнім.
Бум IT
Як можна зрозуміти, український ринок IT не завжди був у такому чудовому стані, як нині. Його стрімкий розвиток у нашій державі протягом останніх років пов’язують з так званим бумом IT.
Різні експерти характеризують його по-різному, але ніхто не заперечує, що він відбувся. Web-розробник Микита також погоджується, що бум в IT відбувся, і чималу роль у ньому зіграли великі компанії.
– У сучасному світі у великої компанії є сайт, свої додатки. І це лише якщо йдеться про компанії, які розраховані на бізнес стосовно клієнта. А є ще компанії, які працюють за схемою бізнес – бізнес. У них теж величезна доля ринку.
Бум виражається у повсюдному вживанні IT-технологій у сферах, які раніше цього не потребували. Наприклад, у ресторанній сфері оцінка діяльності співробітників відбувається в діджиталі. У ресторанах також частіше бачу, що замовлення приймають в якихось своїх внутрішніх системах, а не (записують, – Ред.) на папері, – пояснює Микита.
Чим же іще характеризується бум IT? По-перше, неймовірним збільшенням вакансій у цій галузі. За даними деяких компаній, одна людина могла претендувати на кілька вакансій.
Тобто, попит на ринку наразі значно перевищує кількість IT-спеціалістів, які працюють в Україні. На думку Микити, така ситуація зберігатиметься й надалі.
– Мені здається, що попит на IT-фахівців став набагато більшим, і продовжить зростати. Нині ринок не може зустріти цей попит. У всіх командах, в яких я працював, ніколи б не завадили “зайві руки”, – пригадує Микита.
Можна припустити, що разом із цим збільшуватимуться і зарплати. Справжніх спеціалістів заохочуватимуть заробітком, не гіршим за прогресивні країни, а початківці зможуть розраховувати на зарплату, значно більшу, аніж у багатьох інших сферах.
Юрій каже, що сьогодні ринок та розцінки на ньому структуровані набагато краще, аніж 20-30 років тому. Будь-який спеціаліст розуміє, скільки він може заробити за виконання певної роботи.
Крім того, доля ВВП українського IT в економіці виросла з приблизно 0,8% у 2011-му до понад 4% у 2020 році. Тобто динаміка зростання за останні 10 років стала просто неймовірною.
Сучасні проблеми
Однак це не означає, що сьогодні у індустрії IT немає проблем. Олександр вважає, що однією з них є підготовка спеціалістів на ранніх етапах.
Багато кандидатів є самоучками, а тому часто пропускають важливі “уроки”, щоб скоріше почати працювати.
– Люди, які хочуть увійти в IT, найчастіше не з того починають вивчати теми у програмуванні, розробці. Починають з того, що вивчають Framework або бібліотеку Java Script, замість того, щоб почати з азів програмування на базі того ж Java Script. І це помітно на співбесідах.
Рік-два тому було очевидно, що у кандидата добре знання Framework. Він чітко знає, як із ним працювати. Але коли справа доходила до рішення середнього рівня завдань, пов’язаних із алгоритмами або структурами даних, то не у всіх це виходило, – пояснює Олександр.
Не можна забувати й про брак робочої сили на ринку. Така ситуація склалася не лише в Україні, а й у світі. Катастрофічна нестача спеціалістів може обернутися крахом для невеликих компаній або навіть закрити їм доступ для роботи над окремими проектами.
Водночас це відкриває ціле поле для роботи. Наприклад, щодо автоматизації робочого процесу.
– Ринок порожній. На ньому величезна нестача робочої сили. Частково від того, що це складніше, ніж, наприклад, бути юристом. І ринок інформаційних послуг розвивається настільки динамічно, а розвиватиметься іще швидше, що просто не вистачатиме фахівців, навіть якщо взагалі всі почнуть там працювати.
Тому виникають нові технології на кшталт Flutter. Google вкладає величезні гроші, щоб можна було автоматизувати (процеси, – Ред.), знизити поріг входження в IT, – пояснює Юрій.
У 2019 році Україна посідала восьме місце у світі за технічними навичками айтішників, що не може не радувати. Наприклад, Сполучені Штати у цьому рейтингу аж на 26-му місці.
Та навіть це – не межа для наших професіоналів. Ми можемо рухатися далі, особливо враховуючи темпи розвитку.
А в майбутньому сфера IT може вирости іще, щоб IT зайняло ще більше місце в українській економіці, а сама держава стала хабом європейської сфери IT.