Під час воєнних дій багато дітей можуть потребувати тимчасового влаштування у родині. Між цією функцією та усиновленням є значна різниця.
Чим вони відрізняються?
По перше, усиновити можна дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, дитину, нотаріальну згоду на усиновлення якої дали батьки.
Вона обов’язково має перебувати на обліку з усиновлення.
Щодо тимчасового влаштування, то перебування батьків такої дитини тимчасово невідоме та з’ясовується.
По-друге, під час усиновлення дитина повністю втрачає зв’язки зі своєю біологічною родиною та стає членом родини усиновлювачів як син чи дочка.
Тимчасове влаштування – дитина перебуватиме у родині, доки не буде ухвалено рішення щодо її подальшої долі чи не будуть знайдені її батьки.
Що треба зробити для усиновлення:
- звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання;
- зібрати необхідні документи;
- пройти навчання;
- довести, що ви відповідаєте вимогам усиновлення;
- стати на облік для кандидатів на усиновлення;
- отримати у службі у справах дітей інформацію про дитину та встановити контакт із нею;
- отримати висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення;
- розпочати судову процедуру усиновлення.
Що треба для тимчасового влаштування:
- звернутися із заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання;
- зібрати необхідні документи.
Хто ухвалює рішення
Щодо усиновлення – суд, щодо тимчасового влаштування – служба у справах дітей.
Чи можна їхати за кордон
Після усиновлення – так, після тимчасового влаштування – ні.