Аліні 22 роки, її чоловіку – 23, він боєць полку Азов. Вони жили в Маріуполі.
Коли почалася війна, чоловіка поруч із нею не було – він був на навчаннях, а з них одразу поїхав захищати Маріуполь.
Аліна у перший день вторгнення переїхала до подруги, а потім із нею разом спустилася у підвал. Там жили місяць.
Місяць у підвалі! Закінчилась їжа, не було води, медикаментів.
– Ми збирали воду, коли йшов дощ, кип’ятили, якщо була можливість, і пили, – розказала Аліна.
Було страшно, кожного дня бомбардування. Навкруги гинули люди.
Біля сусіднього під’їзду впав снаряд і загинув чотирирічний хлопчик, тоді Аліна вирішила, що виходити з підвалу не варто.
Та люди вмирали не тільки на вулиці від обстрілів.
– У підвалі теж вмирали від серцевих нападів, – розповіла дівчина. – Одна жінка померла, її просто винесли на вулицю.
Людей ховали у дворах. Якщо була така можливість.
Одного дня до них спустився російський військовий, подивився і вийшов, а наступного дня будинок, де вони ховалися, почав горіти. Росіяни просто викурили людей зі сховища.
Дівчата вирішили вибиратися з міста. Інакше як дивом назвати свій виїзд з Маріуполя вони не можуть. Побачили чоловіка, запитали, куди він їде, виявилося, у бік Запоріжжя. Отак і вибралися.
Аліна, поки була там – посивіла. Вже два тижні вона живе у безпечному місці.
А її чоловік захищає Маріуполь і далі. Три тижні тому вона отримала від нього останню смс, у якій він написав, що живий.
Аліна знає, що чоловік поранений у ногу. Осколком порвало сухожилля. Попри це, він все одно йде в бій.
– А по них кожного дня артилерія працює, авіація. Кожного дня, – говорить Аліна. – Вони застосовують все, що можуть, проти наших хлопців.
Усі 30 днів, що вони із подругою просиділи у підвалі, вона нічого не знала про долю коханого. Наразі зрідка, коли є зв’язок, вона отримує смс від чоловіка. Він живий – це головне.
– Мені дуже важко зараз, але я знаю, що він живий. За це я молилася увесь той час, що сиділа у підвалі, – розповіла жінка. – Він і всі вони там не падають духом, бо знають, що вистоять, що зможуть.
Коли чоловік їхав на навчання, то подарував Аліні іграшку – кролика. Сказав, що той буде її охороняти. З того часу дівчина не полишає кролика і вірить, що її чоловік повернеться живим.