Глобальне потепління – це поступове підвищення температури поверхні землі та водойм.
Розгляньмо детальніше, що таке глобальне потепління, чим воно спричинене та які наслідки для людства очікуються у найближчі роки – у коментарі експерта на Фактах ICTV.
Глобальне потепління: причини зміни клімату
Фахівчиня з адаптації до змін клімату та радниця Української кліматичної мережі ГО Екоклуб Ольга Лящук розповіла, що зміна клімату за всю історію землі відбувалася багато разів. Але зараз стоїть питання у швидкості, з якою вона відбувається.
– Термін глобальне потепління (з того, як він звучить) означає, що нібито стає тепліше. Насправді це не зовсім так. Зараз найбільш уживаним є термін кліматичної кризи або зміни клімату. Адже суто ситуативно людина сприймає його так, ніби стане просто тепленько, зручно й добре, проте це не так, – сказала Ольга Лящук.
Головною причиною зміни клімату є використання викопного палива та, відповідно, неефективне використання енергії, яка міститься в цьому викопному паливі. Внаслідок цієї діяльності людини вивільняється надто багато парникових газів, які провокують парниковий ефект, що спричиняє зміну клімату.
Парниковий ефект – це процес, коли парникові гази затримують сонячну енергію на поверхні землі й перешкоджають тому, щоб з її поверхні тепло пішло назад у космос.
– Саме тому він і називається парниковим ефектом, бо схожий на парник, на теплицю, який ми самі собі створюємо, – зазначила експерт.
Зараз рівень спалювання викопного палива та концентрація парникових газів, які спричиняють цей ефект, різко почали зростати. Швидкість, з якою настає парниковий ефект, набагато більша, ніж в усі попередні кліматичні кризи.
– Є декілька теорій того, чим спричинене глобальне потепління. Але за останніми науковими дослідженнями, така швидкість – це прямий наслідок діяльності людини, зокрема спалювання викопного палива, – зазначила Ольга Лящук.
Глобальне потепління та воєнні дії в Україні
Воєнні дії, які зараз тривають на території України, ще більше прискорюють кліматичну кризу. Вони негативно впливають на зміну клімату з двох аспектів.
- Перший – це використання військової техніки, зброї тощо.
На її виготовлення витрачається велика кількість енергії, відповідно, викидається велика кількість парникових газів. Плюс техніка, яка використовує значну кількість різного пального, що також значно збільшує викиди.
- Другий момент – знищення тих чи інших об’єктів.
Наприклад, під час влучань стаються пожежі, особливо якщо це стосується нафтових або паливних підприємств. Ці пожежі спричиняють великі викиди різних речовин в атмосферу.
Також відбувається зміна самих екосистем. Наприклад, вигорання території лісу, а цей ліс брав пряму участь у формуванні мікроклімату якогось населеного пункту. І закінчуючи такими великими катастрофами, як руйнування Каховської ГЕС. Зникнення такого великого масиву води не може минути безслідно.
– Насправді вчені зараз проводять дослідження та аналізують, чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС, в контексті зміни клімату. Такий величезний об’єм води має дуже високий відсоток випаровування, а зі зростанням температури вода з поверхні буде випаровуватися швидше, – прокоментувала експерт.
Можливо, доцільніше дозволити відновитись екосистемі самостійно, як це відбувається зараз. І ця територія, перебуваючи в стані молодого лісу, чи плавнів, чи заболоченої території, з погляду захисту довкілля може працювати ефективніше, ніж, наприклад, велике водосховище, де відбуваються великі втрати води.
Глобальне потепління: наслідки для людства
Наслідки для світу і для України можуть бути різними, залежно від того, де географічно розташована територія, яку ми розглядаємо, каже Ольга Лящук.
З наслідків для України можна виділити таке:
- По-перше, за останні 30 років середньорічна температура в Україні вже зросла більш ніж на один градус і продовжує зростати.
– За найоптимістичнішим сценарієм, який записаний у національній стратегії з екологічної безпеки та адаптації клімату, до 2040 року температура зросте ще на один градус. Більш реалістичний сценарій, який прораховують науковці, – від 1,5 до 3 градусів. І найпесимістичніший – аж до 4 градусів зростання тепла. Це зі свого боку призводить до перерозподілу опадів, наприклад, коли в межах +- 20%, – зазначила експерт.
Звучить ніби й не дуже страшно, але в перекладі нормальною мовою означає зменшення кількості опадів в теплий період, тобто навесні та влітку, та збільшення кількості опадів в холодний період. Але ми маємо пам’ятати, що зима стане теплішою, тобто буде менше періодів мінусової температури й опади зможуть накопичитись у вигляді снігу або льоду.
Сукупно це все призводить, а надалі ще й посилюватиметься, до зменшення забезпеченості водою рослинності, до зменшення водності річок, до зникнення малих річок, яких в Україні доволі багато і завдяки яким живляться всі наші водні ресурси, прокоментувала Ольга Лящук.
- По-друге – відбуватиметься зміщення сезонів. Це коли весна приходитиме раніше, як ми бачимо навіть вже цього року, а осінь – пізніше.
Ну, й те, що всім явно помітно – це зростання частоти несприятливих кліматичних явищ: шторми, затоплення, підтоплення, грози.
Як призупинити глобальне потепління
Як зазначила Ольга Лящук, щоб призупинити кліматичну кризу, необхідні:
- скорочення викидів парникових газів;
- адаптація до зміни клімату.
У першому разі ми діємо активно, а в другому – намагаємося адаптуватися, мінімізувати наслідки, які можуть бути викликані зміною клімату.
Коли ми говоримо про скорочення викидів парникових газів, тут також є два напрями – енергоефективність і перехід на 100% відновлювальних джерел енергії.
– Це дозволить не тільки зменшити наш вплив на клімат, а й розвивати енергонезалежність громад, забезпечити більш стабільне енерго- та електропостачання, що дуже важливо в теперішніх умовах, – прокоментувала експерт.
Щодо енергоефективності, то це термомодернізація в житловому секторі – скорочення споживання ресурсів за допомогою енергоефективного обладнання або утеплення (термомодернізації) будинків. Ми маємо величезний потенціал в цьому напрямі. Це не лише дозволить скоротити викиди парникових газів шляхом меншого використання кількості енергії й викопного палива, а й покращить якість і комфорт життя людей.
Фото: Рixabay
Якщо говорити про адаптацію до змін клімату, то тут головний акцент на розумінні, до чого готуватися.
– Для цього, в ідеалі, кожна громада мала б зробити так звану оцінку вразливості, зрозуміти – чи буде їм найбільше загрожувати посуха чи зсуви, якщо вони розташовані на березі моря або біля річки. І лише після того, як буде проведено оцінку, розробляти всі стратегічні документи, щоб розуміти, до чого готуватися, – зазначила Ольга Лящук.
Особливо це стосується планів відновлення. Вони розробляються в перспективі на 10-20 років, тому вкрай важливо врахувати всі можливі наслідки зміни клімату.
Екоклуб разом з громадами й партнерами працюють в обох напрямах. Це і скорочення викидів парникових газів, й адаптація до зміни клімату. Вже встановлюються сонячні електростанції на лікарнях, водоканалах та об’єктах критичної інфраструктури. Найближчим часом громади мають провести оцінку вразливості до зміни клімату. На основі цієї оцінки вони можуть зрозуміти, що їм робити, які саме заходи з адаптації до зміни клімату їм треба внести у свої документи й почати реалізовувати вже зараз.
Глобальне потепління можна почати зупиняти вже зараз
На жаль, закінчити воєнні дії прямо зараз неможливо, тому завдання нині – мінімізувати й уберегти землю від тих наслідків, до яких може призвести зміна клімату.
Це можуть бути дуже дорогі заходи, великі та глобальні, на які зараз складно знайти фінансування (хоча можна звернутися до донорських джерел). Але існує доволі велика кількість заходів, які можуть бути реалізовані за кошти тих бюджетів, які вже є.
До найпростіших прикладів, які дозволять адаптуватися до зміни клімату і які можна реалізовувати вже зараз, належать:
- Догляд за зеленими насадженнями та газонами.
У нас заведено їх стригти, постійно косити, хоча насправді це призводить до їх вигорання, тому що температура зросла, води менше в літній період і трава швидко вигорає. Плюс на це витрачаються кошти з бюджету, тому що їх потрібно 7-12 разів за сезон скошувати.
– Якщо їх косити рідше, наприклад 4-5 разів за сезон, то економляться кошти з бюджету, а трава не вигорає, зберігається волога, яка краще проникає в ґрунт. Це допомагає акумулювати викиди шкідливих речовин. Ці зміни прості, але дуже ефективні й залежать від того, наскільки люди готові сприйняти їх, – зазначила Ольга Лящук.
- Клаптиковий ремонт хідників і тротуарів.
Якби тротуари були поступово замінені на правильно покладену бруківку, то це дозволило б частково уникнути підтоплень вулиць і перехресть під час зливових дощів. Затоплення відбувається через те, що навколо асфальт і воді немає куди подітися, а якщо в таких місцях замінити тротуари, вкриті асфальтом, бруківкою, то через неї вода профільтрується в ґрунт.
Це буде зручно людям та дозволить не втратити дощову воду. Вона не випарується та не впаде в річку, а пройде природним шляхом і профільтрується через ґрунт. Дощова вода наситить рослини й потрапить глибше, що дуже корисно для землі.
Тобто такими простими діями одночасно вирішиться цілий комплекс проблем. Ці методи для призупинення глобального потепління не несуть великого навантаження на бюджет, проте дуже ефективні, зазначила фахівчиня з адаптації до змін клімату.
