В Україні передбачено механізми конфіскації незаконно одержаних керівниками медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) мільйонних коштів як хабарів у правовій системі.
Таку заяву зробив голова Верховного суду Станіслав Кравченко у коментарі українським журналістам.
Чи є підстави для конфіскації коштів у затриманих глав МСЕК
– Думаю, що в держави достатньо правових механізмів, щоб визначитися з такими речами, – заявив голова Верховного суду.
За його словами, в Україні є конкретні правові механізми для конфіскації коштів, які визначають під час розслідування кримінального провадження. Має бути чітка процедура, наголосив Станіслав Кравченко.
Хабар може бути визнано неправомірною вигодою, якщо йдеться про обшуки у рамках кримінального провадження. За його словами, якщо лише частина цих коштів буде визнана незаконно отриманою, то може бути загальна конфіскація.
Голова Верховного суду зазначив, що за останні 10 років значно змінилося антикорупційне законодавство, окрім статті 368 Кримінального кодексу України за фактом неправомірної вигоди.
Станіслав Кравченко розповів, що зараз є певне поняття, а саме незаконне збагачення. Для процедури спеціальної конфіскації має бути доведено, що ці кошти одержано злочинним шляхом.
З цієї причини у керівників МСЕК можуть конфіскувати кошти за процедурою загальної конфіскації, а також за спецконфіскацією. Кошти від конфіскації надходять лише у дохід держави, резюмував голова Верховного суду.
Як конфіскувати незаконно набуті кошти у керівників МСЕК – роз’яснення НАЗК
Глави та члени медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) стали декларантами з жовтня 2023 року, коли було внесено зміни до закону України Про запобігання корупції.
Раніше вони не подавали декларації та не перевірялися НАЗК, пояснили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.
Проте НАЗК може ініціювати питання про притягнення до відповідальності за недостовірне декларування та інші порушення антикорупційного законодавства щодо посадовців МСЕК та інших категорій декларантів.
Водночас НАЗК у рамках повноважень не може складати документи, які стали б підставою для конфіскації судом коштів чи активів у вказаної категорії осіб. Проте такі повноваження мають інші органи за окремими процедурами.
Наразі потрібно внести зміни до Кримінального кодексу та Цивільного процесуального кодексу України, щоб таких осіб можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення чи конфіскувати за спеціальною процедурою цивільної конфіскації необґрунтовані активи.
Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що вже триває підготовка проєкту змін до цих кодексів для виконання нещодавнього рішення РНБО.
З метою притягнення керівників та членів МСЕК до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення або визнання їхніх активів необґрунтованими необхідно внести відповідні зміни до ст. 368-5 КК України та ст. 290 ЦПК України.
Відповідний законопроект вже розробляє НАЗК, а згодом планує внести на розгляд українському уряду.
У разі вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня тяжкості відповідно до ст. 59 Конфіскація майна або злочинів, зазначених у ст. 96-1 Спеціальна конфіскація КК України, суд може застосувати до керівників і членів МСЕК конфіскацію майна.
Вона полягатиме у примусовому безкоштовному вилученні на користь держави всього або частини майна, яке перебуває у власності засудженого.
Фото: Верховний Суд