ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

1 ресторан – 500 власників. Що таке соціальний бізнес та як працює

Бізнес, що змінить майбутнє, вже активно втілюють в Україні

Сучасні підприємці бачать не лише власні прибутки, а значну частину грошей витрачають на благодійність – це світовий тренд, до якого і ми приєднуємося. То означає не тільки фінансувати соціальні проекти чи інфраструктурні проекти, а й допомагати людям адресно чи просто допомогти, приміром, ветерану війни на Донбасі влаштуватися на роботу. Законодавчо такі ініціативи не врегульовані і бізнес з того не має зиску, крім морального задоволення. Та ентузіастів це поки не спиняє. Наші підприємці активно сплітають свій бізнес з благодійністю.

На перший погляд, звичайний просторий ресторан, смачні сніданки і кава. Але одна з особливостей – у нього 500 власників. Кожен зацікавлений дав тисячу доларів на розвиток закладу. Ідею запозичили з Івано-Франківська, там працює громадський ресторан, де сто інвесторів. Ніхто з підприємців не повертає свої гроші.

Соціальна мета ресторану зацікавила півтисячі українців – 80% прибутку віддавати на громадські проекти у столиці. Решта, 20 – для закладу.

До урбан спейс можна буде подати ідею, яка змінить місто у сфері культури, освіти чи покращить життя людей з інвалідністю. Необхідно вказати бюджет. Ідею може подати як інвестор ресторану, так і звичайний охочий. Найкращим пропозиціям дадуть гранти.

Дивіться:  Одеса, Харків та Київ. Історії трьох успішних українських бізнесменів

Але не обов’язково віддавати левову частку прибутку, щоб бути соціальним-підприємцем. Дати роботу тим, хто цього потребує – теж позитивний приклад. З таких – мережа піцерій та кав’ярень в Україні Ветерано. Тут, насамперед, беруть на роботу учасників бойових дій в АТО. Також для військовослужбовців знижка – 50% на піцу.

А от хто входить до третьої категорії соціального підприємництва – визначити складніше. Американці вважають, це всі бізнесмени, які переймаються глобальними змінами і їхня продукція збереже природу.

І тут українцям теж є чим похизуватися. Першим вітчизняним шоурумом з еко-товарами для дому. Дерев’яні зубні щітки, побутові речі для кухні чи авоськи з бавовни. Філософія магазину – нуль відходів. Цей товар або без шкоди для довкілля розкладеться на смітнику або ж служитиме дуже довго. Як от чашка з бамбуку.

На початку попиту майже не було, бо продукція не дешева, а в українців не було звички платити за натуральні товари. І на полицях не лише еко-бренди з Європи, як було спочатку.

Але поки що соціальний бізнес – справа ентузіастів. Успішні підприємці не поспішають віддавати навіть п’ять відсотків прибутку на благодійність чи корисні громадські ініціативи. Решта українців – взагалі на межі виживання.

До слова, агробізнес в Україні: чи вдасться цього року встановити новий рекорд експорту.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка