Авдіївський коксохім – найбільший у Європі завод, що виробляє кокс для меткомбінатів і найбільше підприємство, яке фактично працює на лінії фронту. Нині тут тихо, але робітники пам’ятають не одну атаку терористів.
Світлана Петрова понад 20 років працює в цеху, де переганяють смолу і контролює тиск в апаратах. Під час обстрілів каже – найголовніше було зупинити виробництво, аби не сталося екологічної катастрофи. Щойно обстріли стихали, заводчани бігли відновлювати електромережі.
З початку війни 12 робітників загинули, понад півсотні поранені. А ще завод став прихистком для тисяч місцевих жителів, які ховалися від ворожих обстрілів і в бомбосховищах, і в самих цехах. Наприкінці травня минулого року вперше за роки війни підприємство запрацювало на повну потужність.
Дивіться: Три роки життя під землею: як жителі Зайцевого рятуються від ворожих обстрілів
Тутешній кокс постачають на Маріупольський меткомбінат Ілліча, заводи «Азовсталь» та «Запоріжсталь» та Дніпровський меткомбінат у Кам’янському.
За роки війни на заводі нікого не скоротили. Зарплату платять регулярно, робітники отримують 5-7 тисяч гривень, фахівці 12-15 тисяч.
Оскільки вся Авдіївка фактично живе за рахунок коксохіму, бо кожен п’ятий працює тут, завод активно допомагає місту – забезпечує теплом, ремонтує дороги та відновлює соціальну сферу.
Майже 4 тисячі працівників, за роки війни вже навчилися не лише виживати в екстремальних умовах – у проміжках між обстрілами вони встигають нарощувати виробництво і навіть зводять сучасні екологічні печі. Щодня рушаючи на роботу вони бояться нових атак, і від того ще більше чекають миру.
Нагадаємо, антитерористична операція на Донбасі завершиться 30 квітня і почнеться новий формат під керівництвом Об’єднаних сил.