Ліквідація залишків російського минулого набирає обертів. Як проходить деросіянізація в Україні?
У громадських місцях зносять пам’ятники, які були пов’язані з царською імперією та СРСР, перейменовують сотні вулиць на честь українських художників, поетів, лідерів руху за незалежність та героїв вже цієї війни.
Через російське вторгнення національна ідентичність, яка десятиліттями ігнорувалася радянською владою, переживає безпрецедентний сплеск.
Торкнулося це, зокрема, і назв вулиць.
– Ніхто з людей не хоче жити на вулиці Московській, каже заступник голови Київради Володимир Прокопів.
Одним з останніх рішень 8 грудня депутати Київради дали інші назви 32 вулицям.
Відтак колишня вулиця Суворова тепер має ім’я Героя України Сергія Котенка, який загинув 9 березня цього року під Запоріжжям.
А бульвар Дружби народів у Печерському районі тепер має ім’я одного із засновників українського війська Миколи Міхновського.
На честь громадського діяча та журналіста Романа Ратушного, який у 24 роки загинув у боях на Харківщині, перейменували колишню столичну вулицю Волгоградську.
Багато місцевих жителів особисто знали Романа як відомого борця проти забудови історичних місць у Києві.
Назви вулиць, присутність тих чи інших пам’ятників – це не про топоніміку. І це не про рішення місцевої ради, це про те, що Росія вважала, що Україна не має права на існування, підкреслив Володимир Прокопів.
Загалом у столиці перейменували вже 237 міських об’єктів.
У Київраді кажуть, що політика декомунізації України, яка проводилася з 2015 року “м’яко”, щоб не образити російськомовне населення, нині за підтримки переважної більшості киян перетворилася на повноцінну деросіянізацію.