Україна підготувала другий бюджет за час повномасштабного вторгнення. Як і торік, ми житимемо переважно завдяки допомозі від міжнародних партнерів, адже прогнозовані прибутки нашої країни удвічі менші, ніж те, що ми можемо витратити. Водночас зароблене Україна спрямує на оборону. Понад 500 мільярдів витратить на зброю, зокрема на дрони. Це не надто багато, але військові експерти переконують: треба із чогось починати. Вперше у бюджеті врахували потреби Інституту помічника ветерана. Словом, всі гроші для перемоги і життя після неї. Щоправда, зауваження до кошторису теж є, їх розбирали наші журналісти.
Бюджет без гучної назви, проте саме він має забезпечити нашу армію і запустити вітчизняне виробництво зброї. В умовах широкомасштабної війни уряд подає кошторис вдруге. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголошує: кожна гривня з податків піде на оборону.
Загалом бюджет дуже дефіцитний. Ми плануємо витратити понад три трильйони, а заробити можемо удвічі менше. Тому Україна вже традиційно розраховує на допомогу міжнародних партнерів. У них, через гранти чи пільгові кредити, уряд хоче просити 42 мільярди доларів. Ці гроші підуть на пенсії й зарплати бюджетникам.
На оборону Україна зароблятиме, переважно, сама. На неї планують рекордні 1 трильйон 784 мільярдів гривень. Із них на зарплати військовим – 1 трлн 72 млрд. Ще понад 500 мільярдів – на озброєння. Військові такі новації вітають, однак у парламентському комітеті з питань нацбезпеки та оборони констатують: за нинішніх масштабів війни цього недостатньо. Тож Україна й надалі розраховуватиме на допомогу партнерів у постачанні зброї і техніки. Свої ж гроші використає на зарплати захисникам, а ще – на виробництво дронів та розробку власних ракет.
Майже 14 з половиною мільярдів спрямують на підтримку ветеранів – це і житло, й реабілітація. Уперше у бюджеті заклали гроші на Інститут помічника ветерана для 15 тисяч людей.
Ще 2 мільярди, теж уперше, запланували на гуманітарне розмінування. Віцепрем’єрка Юлія Свириденко каже: самотужки держава все не очистить. Тож доплатить приватним компаніям, які пройдуть тендери і зможуть допомогти фермерам розміновувати поля.
Соціальні виплати не припиняться. Так само має підрости мінімальна зарплата. З 1 січня – це 7 100 грн, з 1 липня – 8 000. До 6 тисяч має вирости середня пенсія. Водночас про розбудову парків чи скверів, нові дороги, естакади і бруківку коштом бюджету (центрального чи місцевого) доведеться забути.
Дорожній фонд, який будував і ремонтував автошляхи, наступного року буде порожнім. Тобто, майже 100 мільярдів з нього спрямують до загальної кишені. Так само не функціонуватиме Держфонд регіонального розвитку, цього року на нього виділяли 2 мільярди гривень. Експерти ж закликають не вдатися у крайнощі та не припиняти програм на кшталт єВідновлення. Поки що у проєкті вони не побачили грошей на відновлення будинків, які понівечили російські ракети.
Голова бюджетного комітету каже, Міністерство відновлення шукатиме на цю програму донорів. Так само можуть спрямувати гроші від конфіскованого російського майна, якщо його вдасться продати. На випадок серйозних руйнувань критичної інфраструктури мають підстраховку.
Не зможуть тепер перекладати бруківку та реконструювати стадіони і місцеві чиновники. Від них заберуть частину доходів. А саме – податок на доходи фізичних осіб, який сплатили зі своїх зарплат військові. Досі понад половину цих грошей йшло на місця, а це понад 90 мільярдів у рік. Уже з 1 жовтня їх хочуть забрати до центрального бюджету та перенаправити на виробництво української зброї і дронів.
Громади готові віддати певну частину, але із застереженнями. Львів, наприклад, втратить майже 2 мільярди гривень, це 17 відсотків бюджету, які й без того спрямовували на допомогу оборонцям.
Для прифронтових міст віддати ПДФО ще важче. Адже там доходи від перебування військових – значна подушка для місцевого бюджету.
Загалом дефіцит бюджету можуть мати понад 5 сотень громад. Опозиція називає це наступом на децентралізацію і пропонує компромісний варіант.
Депутати просять ретельніше розписати статті доходів, які можуть бути вкрай скромніші за заплановані, та видатків, і відзвітувати щодо бюджету нинішнього. Тоді можна ефективніше прорахувати, скільки Україні знадобиться грошей на 2024 рік. Час на цю роботу іще є. Принаймні до 15 жовтня.