Швидкі, маневрені й мобільні – установки Партизан-Град несподівано з’являються на різних позиціях, “насипають” ворогу і їдуть геть. З ними на Запорізькому напрямку вправно працюють бійці 108 бригади ТрО.
Українські бійці на снарядах для Граду, приготованих для ворога, часто маркерами пишуть послання окупантам. Найчастіше – це написи з псевдо полеглих воїнів, за яких хочуть помститися наші бійці.
Вправними рухами бійці 108 бригади тероборони вкручують у реактивні снаряди підривники. Роблять вони це у новеньку установку Партизан-Град – це пускові труби для реактивних снарядів на автівці.
– Вона мобільніша, у великого Граду 40 труб, а у нас чотири. Поки вони випустять свої 10-15, ми вже будемо далеко від місця пуску наших ракет, – розповідає військовослужбовець 108 ОБр ТрО КВН.
Град б’є на 20 км: вражає піхоту, нівечить техніку та руйнує фортифікації. Та краще, кажуть військові, коли відстань до мішені менша.
17 км – оптимальна відстань для роботи цієї установки.
Хлопці намагаються розгортати реактивні установки якомога швидше – ворожі “пташки”, що наводять артилерію, тут не рідкість. Водночас потрібна ретельна робота із координатами.
– Дивимось, що часто буває скупчення біля деяких будівель, вони там недалечко від посадок, – ділиться спостереженнями офіцер 108 ОБр ТрО Галл.
Перший постріл – одиночний, пристрілочний. Такий собі тест і розігрів. А згодом – і залп.
– Ми пристріляли машини, у нас вони нові були, тому вже приблизно розуміємо, як воно летить, – розповідає офіцер 108 ОБр ТрО Галл.