Шахта Бутівка щодня у фронтових зведеннях. Тиша тут оманлива, і будь-якої миті може перетворитися на сильний бій. Окупанти гатять по вже майже знищеній копальні, не шкодуючи арсеналу озброєння.
Віталій – один із наймолодших захисників Бутівки. У свої 19 уже рік на фронті. І хоч батьки були не в захваті від його бажання піти воювати, Віталій підписав контракт.
Дивіться: Без світла, зв’язку, під обстрілами – найгарячіші точки на Донбасі
Перший сильний обстріл хлопець пережив тут, на шахті Бутівка. За кілька метрів від нього упав вистріл від ручного протитанкового гранатомета.
Віталія врятувало те, що був в окопі. Скільки обстрілів пережив Андрій, уже й не порахує. Він на фронті з 2014. Перелік гарячих точок, у яких побував, вражає.
Щастя, Мар’їнка, Красногорівка. У Красногорівці був поранений. Одужав – і знову на передову.
Андрій дивується, чому окупанти не припиняють гатити по шахті Бутівка. Адже копальня вже й так перетворилася на купу цегли й залізяччя. Кремлівські найманці намагаються зрівняти її з землею.
Шахта Бутівка – зовсім поруч із окупованим Донецьком. Вона відкриває підступи до Авдіївки – міста, яке стало не по зубах проросійським бойовикам.
Відстань же між нашими позиціями та ворожими всього кілька десятків метрів. Тож українські армійці часто бачуть і чують окупантів.
До слова, на Донбасі загинув брат Гонгадзе.