Світ має поміркований оптимізм, що можна уникнути найгіршого сценарію у питанні ситуації на Близькому Сході. Саудівська Аравія, Єгипет, Туреччина намагаються запобігти збільшенню конфлікту Ізраїлю та сектору Гази на дипломатичному рівні.
Про це заявив експерт Центру громадянських свобод, сходознавець В’ячеслав Ліхачов у коментарі ведучому інформаційного телемарафону Єдині новини Вадиму Карп’яку.
– Насправді певний простір для поміркованого оптимізму, що найгіршого сценарію можна уникнути, ще є. Ця опція ще не є закритою. Навіть Ердоган в попередніх діях, які стосувалися висилки представників ХАМАСу з Туреччини, радикально ісламістських представників чи активістів.
Ердоган ніби зачищає поле від усіх конкурентів на використання пропалестинського популізму в турецькому суспільстві. Це означає, що він як завжди намагається грати у виразника сподівань народу, захисника мусульман, справедливості як її розуміють у мусульманському світі.
За його словами, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган стримує фактори, які можуть привезти до значної ескалації. Проте немає впевненості в тому, що Туреччина готова фізично чи військово допомогти ХАМАСу.
– З іншого боку, він притримує певні опції, які саме до ескалації можуть привезти. Поки це ще риторика, спрямована на задоволення попиту населення, стримувати ізраїльську відповідь на агресію ХАМАСу 7 жовтня. Але чи Туреччина готова фізично чи у військовому плані вписатися за ХАМАС? Я в цьому далеко не впевнений.
Річ у тому, що у регіоні в Арабському світі та ширше в мусульманському є певна конкуренція перетягування каната впливу на ситуацію. І Саудівська Аравія, Єгипет, Туреччина змагаються за те, хто ефективніше захищатиме палестинців. Але в тому сенсі, що на дипломатичному рівні вони працюють на запобігання саме розширенню конфлікту.
Експерт пояснив, чому Єгипет не зацікавлений в потоку біженців з території сектора Гази. На його думку, країна не готова брати таку відповідальність, хоча і проблема з часом ставатиме все глобальнішою.
– Вони не зацікавлені в цьому. Для Єгипту – це лише клопіт, головний біль. Що він робитиме з цим індоктринованим населенням з ворожою до Єгипту ідеологією? Серед населення Єгипет не є популярним, тому що це ж не лише зараз Єгипет закрив кордони.
Він сприймається населенням Гази як країна поруч з Ізраїлем, яка була задіяна в блокаді, боролася проти контрабанди озброєння. Мур на кордоні з Єгиптом навіть більш потужний, ніж був мур на кордоні Гази з Ізраїлем.
Фото: Getty Images
Аналітик також пояснив, чи є коректною позиція України щодо ситуації на Близькому Сході. За його словами, не дуже доречно вистрибувати з категоричною підтримкою Ізраїлю, тому Україна прагне знайти баланс і надалі стати ближчою до Європейського Союзу.
– Українське суспільство та заяви керівництва 7 жовтня були з західної точки зору дуже потужно проізраїльськи орієнтовані. І в нашому суспільстві є значна солідарність саме з ізраїльським. У нас був такий ефект впізнавання. В Ізраїлі 7 жовтня ми побачили власне 24 лютого. І ці порівняння постійно виникають. Але так категорично вистрибувати в підтримці Ізраїлю не є доречним. І заяви МЗС трохи стриманіші, ніж були 7 жовтня від президента. І ми намагаємося знайти цей баланс.
Для нас може бути ближчою позиція Євросоюзу, але не варто безпосередньо приєднуватися до умовного американо-ізраїльського альянсу з багатьох точок зору. Починаючи з того, що на зовнішньополітичній арені ми завжди закликали дотримуватися міжнародного права, а з неї все-таки Ізраїль окупує територію Палестини. Нам не варто втрачати паростки симпатії, які почалися в країнах умовного глобального півдня до України внаслідок солідаризації з діями Ізраїлю, які значно сприймаються як воєнні злочини й геноцид палестинського народу.
