Щонайменше п’ять разів окупанти намагались відбити раніше втрачені позиції на Бахмутському напрямку біля Кліщіївки та Андріївки. Ворог не полишає спроб повернути контроль над панівними висотами цієї ділянки фронту. Утім марно. Сили оборони України відбивають штурм за штурмом, нищать техніку окупанта та його особовий склад. Та, на жаль, кожен успіх наших захисників, кожна звільнена від ворога посадка має свою ціну.
Уночі на стабілізаційному пункті найбільше видно ціну, яку платять наші захисники за кожен звільнений від окупантів клаптик української землі. Найбільш безпечна евакуація поранених саме уночі. Бо ж засвітла за медиками масово полюють ворожі ударні дрони та артилерія.
Самі ж стабілізаційні пункти – також бажана ціль для російських загарбників. Рятувати життя медикам доводиться під безперервну канонаду та розриви ворожих снарядів.
– Ми всі в небезпеці! Кожного дня ми чуємо, ми відчуваємо на собі здригування приміщення від падіння керованих авіабомб. От останнім часом все частіше, – розповідає військовий медик Святослав Микитюк на псевдо Гектор.
До повномасштабного вторгнення Святослав був хірургом в одному з медзакладів Хмельницька. Нині чоловік рятує життя українських воїнів на Бахмутському напрямку. Медик розповідає, ворог отримав безліч ударних дронів, обладнаних тепловізорами. Тож тепер може атакувати навіть затемна.
Після втрати контролю над Кліщіївкою та Андріївкою, загарбницькі війська зараз намагаються повернути втрачені позиції. Щоденні штурми один за одним відбивають наші армійці. А це означає, що військові медики без роботи також не сидять.
Осколки, переломи, ампутації. Усе це звичні поранення, з якими стикаються медики на передовій. Утім ворог вдається до такого, до чого навіть досвідчені лікарі досі не можуть звикнути.
– Є випадки, коли росіяни використовували отруйні, інгаляційні бойові речовини. У хворого була виражена дихальна недостатність, – каже військовий медик Андрій.
Якби не вчасна евакуація з поля бою – боєць загинув би від отруєння газом. Невідома хімічна речовина фактично спопелила його дихальну систему. Неабияку роль у наданні швидкої та якісної допомоги відіграє наявність переносного рентген-апарату. Така річ, та ще й в такій близькості до фронту – справжня розкіш.
Працювати медикам доводиться і вдень, і вночі.
– Щойно ліг, або пішов їсти, або відпочиваєш і одразу привозять. Попередня ніч за інтенсивністю була насичена. Я, наприклад, звільнився о пів на четверту, – говорить медик.
Хоча самі вони воліли б сидіти без роботи. Адже коли вона є – це означає, що десь там, на нулі, черговий захисник України заплатив криваву ціну, аби не дати ворогові просунутися уперед.