Нині триває вступна кампанія до університетів. Серед найпопулярніших спеціальностей – філологія, право, менеджмент і комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення, маркетинг та економіка.
Чимало з цих напрямків пов’язані з математикою, але цього року третина випускників провалила ЗНО з неї. Не набравши навіть прохідного балу. Освітяни б’ють на сполох, у міністерстві кажуть – що насправді цього року на 36 000 дітей більше впоралися з тестами з математики, ніж минулого.
– Я просто виконував вказівки вчителів, домашні завдання, класні роботи, а також вирішив кілька минулорічних тестів, – розповідає випускник Денис Кінзерський.
Хлопець склав на 200 балів аж три предмети – хімію, біологію й математику. Останню з дев’ятого класу він вивчав поглиблено, але основу отримав у середній школі. Завдання ЗНО для нього були досить простими.
– Я б сказав, що вони не вирізнялися особливою складністю, а були приблизно такими ж, як і минулорічні, але складніші, ніж були на початку історії ЗНО, – додав хлопець.
Цьогорічні результати іспитів народний депутат Інна Совсун назвала очікуваними. За її словами, вони великою мірою співпадають з результатами міжнародного порівняльного дослідження Pisa, яке показало, що вже на рівні 14 років третина українських дітей не знає математики.
І проблема не в пандемії, учні не змогли виконати завдання ще з середньої школи. Причина – системна.
– З одного боку ця надмірна давайте пожаліємо, з іншого боку якість програм, які змагаються з комп’ютерами, і третє, що в суспільстві немає культу освіченості, воно дуже сильно відбивається особливо на математиці, – додає Совсун.
Цього року математика – обов’язковий предмет ЗНО. Вона не потрібна для вступу, але необхідна для атестату. МОН нарікає на численні скарги: батьки та учні вважають математику зайвою. І в цьому винна школа, яка не змогла доступно пояснити, як діти можуть застосувати математику в повсякденному житті.
– В ЗНО була дуже велика кількість прикладних задач. І прикладного аспекту в школі ми майже не розглядали. В нас дуже мала кількість годин математики, і вчитель не може підлаштуватися під цю прикладну сферу, – говорить вчителька математики, керівник онлайн-курсів з підготовки до ЗНО Олена Мельниченко.
Шкільну програму роками спрощували і переповнювали теорією. Математики кажуть – навпаки, треба вивільнити більше часу на прикладні теми, як от відсотки чи пропорції.
– В результаті викинули якісь важливі речі, залишили не дуже потрібні традиційні. Наприклад, тригонометричні рівняння. Навіть математику вони не потрібні, – розповідає старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко.
Парадокс у тому, що багато учнів вважають математику непотрібною, але прагнуть працювати у сферах, де вона необхідна. Це інженерія, фінанси, банківська справа, фармацевтика, торгівля, і особливо – ІТ-технології.
– Усі хочуть в ІТ, і всі хочуть в програмісти, і там без математики не обійтися. В 2020-му в топ-10 найпрестижніших професій увійшли банки і фармацевтика, це теж гроші або цифри, і знову таки, це математика, – додає експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.
МОН визнає – інтерес до математики низький. Це впливає і на те, що хороших вчителів не вистачає.
– Держава намагається на це впливати. Минулий навчальний рік був оголошений роком математики. Це і підвищення кваліфікації педагогів, розроблення різних онлайн курсів, зокрема у нас є всеукраїнська школа онлай, – повідомив начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
Зміни потребують часу, експерти радять передусім пропагувати моду на освіченість і престиж математики. Знання відчиняють багато дверей і пояснюють сутність життя. Далі – кардинально змінити програму і підручники, зробити їх сучасними та цікавими. Інвестувати в кваліфікацію вчителів і змусити їх згадати про відповідальність за знання дітей на уроці. Без цього не бачити нам діджиталізованої та інноваційної України.
Фото: УНІАН