Менторці – 19, стажерці – 49. Як працювати з проєктами молодша Софія розповідає старшій Олені. Жінка родом з Мелітополя, від окупантів мусила тікати з дітьми і новонародженим онуком у березні минулого року. У Києві родичі допомогли з житлом, а от роботи – жінка досі знайти не змогла.
До війни Олена була економістом в Обленерго, складала кошториси, рахувала платіжки. Спершу сподівалася знайти схожу роботу. Зрештою, за майже півроку пошуків Олена подалася на програму літнього стажера, так її резюме потрапило в компанію, що працює з підприємцями. За наставника дали Софію.
Біженці з тимчасово окупованих регіонів все частіше шукають нову роботу. А для кандидатів зрілого та елегантного віку – це задача із зірочкою, – підтверджують рекрутери. Ба більше, знайти нового роботодавця в Україні стає важко вже у віці 45 років.
Через програму літнього стажера у столиці вже влаштувалося на роботу зо сотня пошукачів. Людям старшого віку і справді важче працевлаштуватись – заважають упередження роботодавців. Ті бояться негнучкості чи проблем зі здоров’ям зрілих кадрів, а ще складних бухгалтерських розрахунків через пенсійні нарахування.
Тож кадровики радять писати резюме, а ще подаватися на різні програми. Так, як це зробив Володимир Змієвський. Пенсіонер з Бердянська працював радіотехніком в Украерорусі, минулого року через росіян втратив дім і роботу. Вже в Києві Володимир пішов на курси кухарів, а далі – заповнив анкету до програми літнього стажера. Один із столичних готелів зголосився взяти Володимира на стажування.
В кінці стажування Володимиру обіцяють сказати, чи укладуть з ним трудову угоду. А от Олена після тижня навчання вже знає: її на роботу запрошують, наразі визначають які обов’язки доручити.