У прикарпатському селі Остриня дідухи плетуть у кожній хаті. Аби виготовити такий оберіг, роботу починають ще навесні.
Колоски жнуть зеленими, аби вони зберегли зерно та мали кращий колір. Наприкінці літа колосся жита, пшениці та вівса в’яжуть у спеціальні сніпки та ховають у темне місце. Виходить кожного виду до півсотні снопиків.
Маючи вправні руки і трохи досвіду, хлібне деревце можна сплести за півгодини. Над великим треба попрацювати втричі довше.
Читайте: Свято Маланки: історія та традиції.
На Прикрапатті традицію плести дідуха передають із покоління в покоління. Колись – це був перший сніп – як символ щедрого врожаю. В’язали його із 12 пучків, у кожному по 7 колосків. Тепер його прикрашають травами, переважно цілющими. Їх вплітають неспроста: звіробій приносить здоров’я, мак – гроші.
Найменший різдвяний символ тут продають за 30 грн, трохи більший коштує 50 грн. За житній або ж традиційний без оздоблення просять 80 грн. А ось вусатий пишний красень обійдеться в 150 грн.
Дідух уособлює господаря й достаток. На Йордан хлібне дерево з хати виносять, на Стрітення його спалюють або ж годують ним курей.
Раніше Факти ICTV писали про найцікавіші прикмети на Старий Новий рік.