Надворі історичний 91-ий. В країні править ГКЧП. У центр Москви заїжджають танки. Депутати верховної ради голосують за вихід України з Радянського союзу. А в житті Сергія Лукича Плаксі паралельно відбувається свій переворот. Іде перше розпаювання землі. Він – директор радгоспу. Узяв і собі 30 гектарів. Може, колись згодиться. А тут збори – і питання руба – або ти радгоспом керуєш, або свою землю обробляєш. Як її обробляти без техніки і з чого платити зарплати 5-ти помічникам – відповідей на ці запитання досвідчений агрокерівник тоді не мав. Заводи стоять, у людей нема грошей навіть на харчі.
Перші роки незалежності. Українці, окрім голоду, бояться розвалу країни. Не всі можуть пристосуватися до нових реалій і побачити перспективи. У цей час Петро Пилипюк ухвалює для себе нелегке рішення: фактично в підвалі засновує фірму з незрозумілим у час порожніх полиць напрямом – обладнання для магазинів. Нині він з ностальгією згадує перші аматорські малюнки, меблі, які сам збирав. Тоді бізнесу вчилися не в університетах, вчило життя.
Читайте: Порошенко привітав українців з Днем незалежності
Уже на початку двохтисячних – українці – інші. Рівень життя зростає. Впевнено формується середній клас. Сергій Лукіч бере в оренду землю в селян. Розширюється. “Журавушка” стає успішним агропідприємством. Петро Пилипюк закладає під кредит усе сімейне майно. Купує приміщення для заводу власної компанії.
Тепер же Петро Пилипюк планує вивести компанію в лідери європейського ринку. А в успішній “Журавушці” нині на основні ролі виходять сини Сергія Лукіча. І нині за великим сімейним столом лише тепло згадують того єдиного старенького тракторця, з я кого починалася їхня нова Україна …
До слова, Факти ICTV зробили підбірку головних подій року