Фахівцям офтальмологічної клініки в Любліні (Польща) в результаті оперативного втручання вдалося врятувати зір цілій родині з Луганської області. Мама та її п’ятирічні сини-близнюки осліпли відразу ж після прильоту в їхню квартиру російської міни.
Як розповідає постраждала Олена, того дня в їхньому селищі Борівське Луганської області з самого ранку було все тихо. Здавалося, не було причин для втечі в укриття.
– Це сталося 11 березня об 11-й ранку. На вулиці було тихо. І тут прямо у вікно кухні прилетів снаряд. Миттєво, незрозуміло звідки, ми навіть не зрозуміли, що сталося. Я не встигла навіть піти в іншу кімнату, – розповідає жінка.
За її словами, одному з хлопчиків, Назару, вибуховою хвилею вибило око. Осколки від віконного скла і міни летіли прямо на всіх трьох, сильно порізали обличчя, шию, руки. Олені до того ж вибило зуби, а уламок снаряда переламав палець на нозі.
За словами батька Олени, диво, що взагалі лишилися живі, що всіх просто не розірвало. Вибух був такої сили, що кухню розбило повністю. Два котли просто вирвало з м’ясом, знищило холодильник і ванну кімнату.
Саме тато Олени терміново відвіз дочку і онуків до лікарні в Сєвєродонецьку. Там їм надали першу допомогу, витягли осколки, зашили рани. Однак поранення очей були занадто серйозними через велику кількість осколків.
Завдяки волонтерам Олену з близнюками доставили в Дніпро, звідти – до Львова, і вже після, спеціальною польською швидкою, в Люблін. В одну з найбільших офтальмологічних клінік Європи.
– Я сказав привозити їх терміново! Тому що при таких травмах очей не можна було втрачати час, – розповів професор і завідувач кафедри загальної офтальмології служби дитячої офтальмології медичного університету в Любліні Роберт Рейдак.
За словами Олени, до операції в Любліні їй доводилося доглядати за дітьми навпомацки. І це було для неї найстрашнішим – не бачити своїх хлопчиків, яких, як могла, намагалася заспокоїти.
– Це була комплексна хірургія катаракти з подальшим лікуванням. Я вже імплантував спеціальні інтраокулярні лінзи в обидва ока Олени, а мої колеги оперували хлопців, – наголошує професор Рейдак.
За його словами, вже можна говорити про те, що операція пройшла успішно: і мама, і діти тепер бачать.
Зараз волонтери в Любліні підшукують родині житло, де Олена з дітьми може оселитися після виписки. Адже попереду у них довга реабілітація – і не тільки фізична, а й психологічна.
– Дуже важливо стежити за хлопчиками. Я думаю, що їм потрібна психологічна реабілітація, тому що вони пережили дуже страшні речі, – говорить професор Рейд.
Порятунок всієї сім’ї він називає маленьким дивом. Всього у цій клініці вже прийняли дев’ять українців, які постраждали від російських бомб і снарядів.
Організована навіть спеціальна бригада швидкої допомоги, яка курсує між Любліном і Львовом, забираючи поранених. Це бригада польських лікарів, у складі якої є й анестезіолог.
Польські лікарі завжди на зв’язку з українськими колегами, регулярно проводять спільні консультації з приводу лікування поранень очей. Звідси постійно відправляють цілі фури з медичною допомогою українцям.
Фото: Аліна Матвійчук