Кілька місяців роздумів, вивчення навколишнього побуту і родина Блонських взялися за сироваріння.
Спочатку купували сировину у місцевого люду, а потім завели власне господарство.
Адже більшість молока люди розбавляли водою.
– Дуже важко людей перебудувати. Була сильна боротьба за якість молока. Тому, що народ в основному здавав на молоковоз. Дуже багатьох пересортувати молочниць. Хто назад повернувся на молоковоз, а хто залишився з нами працювати. Тому, що вміють рахувати гроші, – каже переселенець з Луганська Олександр Блонський.
Дивіться: Екзотичне варення та реставрація меблів: як переселенцям відкрити бізнес з нуля
Сир продають через соціальні мережі та вивозять у Миргород на ринок.
В середньому за місяць родина має кілька десятків тисяч гривень прибутку.
У планах Олександра та Марини перетворити своє село на куточок гастротуризму. Нині шукають собі помічників.
Кажуть, насамперед розглядають кандидатури переселенців. Хочуть допомогти своїм землякам розпочати нове життя.
Де в Києві працевлаштуватись вимушеним переселенцям дізнайтеся – тут.