Як змінилася Туреччина після перевороту і чому Ердогана називають новим султаном

Як змінилася Туреччина після перевороту і чому Ердогана називають новим султаном

Сьогодні Туреччина відзначає другу річницю невдалого липневого путчу. Тоді в ніч на 16 липня військові, використовуючи свої повноваження і зброю, спробували захопити владу в країні.

Президент Реджеп Ердоган терміново ввів надзвичайний стан і закликав людей вийти на захист державі. Завдяки місцевим вдалося подавити заколот. Після невдалого заколоту влада звільнила понад 150 тис державних службовців, нібито причетних до перевороту.

Близько 50 тис людей заарештували. З наслідками тих подій країна живе й сьогодні. Минулого понеділка Реджеп Ердоган склав присягу і вступив на посаду очільника Туреччини. Він не лише другий термін сидітиме в президентському кріслі, а й розширив свої повноваження за новою конституцією.

Західна преса називає його султаном, адже відтепер Ердоган сам призначатиме високопосадовців, зможе втручатися в правову систему країни, запроваджувати надзвичайний стан. До того ж, у країні більше не буде посади прем’єра.

Саме після політичного заколоту Ердоган почав закручувати політичні гайки. 260 загиблих та понад тисяча поранених – такою була ціна спроби заколоту Генштабу Збройних сил Туреччини під керівництвом його голови Хулусі Акара.

Дивіться: Переговори Трампа і Путіна в Гельсінкі: чого чекати Україні

Військові хотіли зупинити ісламізацію Туреччини і відсторонити головного натхненника – Ердогана. У ніч на 16 липня на вулиці Анкари і Стамбула заколотники виводять танки, обстрілюють будівлю парламенту, піднімають у повітря вертольоти.

Президент Туреччина Реджеп Ердоган на відпочинку і ніби втрачає контроль над країною. Але в ефірі CNN Turk прямо з мобільного він закликає своїх прихильників вийти на захист Туреччини. Відгукнулись тисячі послідовників ідей президента.

Головним ідеологом повстання президент вважає Фетуллу Гюллена – давнього політичного супротивника Ердогана, який живе в США. Однак той спростовує причетність. Військові заколоти для Туреччини – звична річ. Однак саме армія протягом останнього століття була гарантом демократичних свобод в країні.

Чотири рази у 1960, 1961, 1971 та 1980 роках генерали скидали законні уряди, щоб не допустити ісламізації Туреччини. Після захоплення влади, армія добровільно передавала владу демократичному уряду.

Однак нині Ердоган провів чистки в армії, і військо повністю лояльне до глави держави. Після спроби перевороту влада Туреччини  звільнила понад 150 тис держслужбовців. Лише минулого тижня  понад 70 людей засудили до довічного ув’язнення за участь у подіях 2016 року.

Тільки  через 2 роки Туреччина оговтується після перевороту. Тільки нині скасовують надзвичайний стан, який спочатку оголошували лише на 3 місяці. Два роки тому  заколот провалився через участь звичайних людей, які підтримували Ердогана.

Але 16 липня в історії країни залишається неоднозначною датою. Для когось це день відродження країни, для інших –  загибелі демократії.

До слова, переговори про членство Туреччини в ЄС припинені.

Категорії: Світ