Від бійців 77 окремої аеромобільної бригади ДШВ, які у невеликій майстерні на передовій виготовляють, ремонтують і модернізують засоби радіоелектронної боротьби, залежить безпека українських захисників.
Захист від російських дронів руками бійців ДШВ
Військовослужбовець ЗСУ Роман показує, який вигляд має РЕБ зсередини – радіатор, охолодження, блоки живлення. Це не просто валізка, а засіб радіоелектронної боротьби.
У цій майстерні збирають, ремонтують та вдосконалюють те, без чого в умовах сучасної війни не обійтися.
– Тут треба, щоб людина якусь технічну освіту мала або хоча б схильність до точних наук. Треба електротехніку розуміти, фізику хоч якось, – пояснює він.
Нині Роман один із головних бригадних спеціалістів, який займається РЕБом. Чоловік каже, що ця справа відповідальна, бо від неї залежать життя бійців, які виконують бойові завдання. Адже прилади, які вони виготовляють, захищають від усюдисущих російських FPV-дронів, які росіяни також стрімко розвивають та модернізують.
– Якщо взяти минулий рік, то використовувалась тільки одна частота – 900 МГц, це управління було FPV. Ми закрили тут, вони поповзли вниз. Поповзли вверх, зараз ми знов закрили. Зараз вони перейшли по-новому на нижні частоти – це 500, 400 МГц, – пояснює Роман.
У цій невеличкій майстерні бійці 77 окремої аеромобільної бригади ДШВ виконують увесь спектр робіт – від розробки моделі, друку корпусів на 3D принтері до виготовлення антен.
Звісно, деякі деталі, як от модулі, доводиться замовляти з-за кордону. Але на виході армійці отримують захисні пристрої, які вже адаптовані під різноманітні потреби.
– Тут ящик, два модулі по 50 Вт, антени “Клєвєр” в ковпаках. Це для захисту групи від Maviків, щоб не було скидів. Для захисту від FPV-дронів є інші рюкзаки от такого типу – від 700 до 1000. Оцей допоможе, – пояснює військовослужбовець Владислав.
Переносні, автомобільні та невеличкі стаціонарні РЕБи – нині найактуальніші для фронту.
– Це засіб направленої антени від скидів на позицію. У нього є свій пульт, кнопка живлення, включається акумулятор, ставимо на позиції, включив і все. Maviк підлетить, але скид він не зможе зробити, – запевняє Владислав.
Їх виготовлення чи ремонт безпосередньо в зоні бойових дій значно економить не лише час, а й кошти.
– Якщо взяти ту ж саму річ, яка випускається виробниками, що допущені для продажу ЗСУ, там ціна в 2,5-3 рази більша за той самий засіб, а надійність буває навіть гірша, ніж у нас, – каже Роман.
Тож ці хлопці працюють фактично цілодобово. Щоб закрити потребу на усій смузі відповідальності, таких засобів потрібно чимало, оскільки після ворожих обстрілів РЕБи часто доводиться ремонтувати.
Утім обсяг робіт десантників не лякає, мотивації вистачає. Головне, кажуть, щоби в тилу не забували, що війна ще триває.
