Міністерство юстиції України подало новий позов проти країни-агресора Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Він стосується повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави.
Про деталі позову розповів ведучому програми Свобода слова на ICTV Вадиму Карп’яку міністр юстиції України Денис Малюська.
За його словами, новий позов, ймовірно, перевершив усі попередні за масштабом та складністю. У ньому Україна обвинуватила владу РФ у порушенні Європейської конвенції з прав людини через незаконне вторгнення на українську суверенну територію.
Йдеться про безліч тяжких злочинів РФ: катування, порушення права на життя, на свободу і недоторканність, порушення права на повагу до приватного та сімейного життя, права на свободу думки та зібрань, а також права на захист власності.
Поки що йдеться про період з 24 лютого по 7 квітня, а в подальшому Мін’юст доповнюватиме позовні вимоги.
– У цьому позові ми описуємо і скаржимося на дії Росії по широкомасштабному вторгненню у період з 24 лютого по 7 квітня. Це перший етап вторгнення, який закінчився тим, що російські війська були вибиті з території Київської області. В подальшому ми доповнюватимемо свої позовні вимоги подіями, які відбувалися після 7 квітня. Але поки що величезну доказову базу про порушення прав людини і величезної кількості норм Конвенції ми виклали в цьому першому пакеті вимог до ЄСПЛ, – зазначив Малюська.
Він уточнив, що Україна вимагає компенсацію завданих збитків, які на першому етапі вторгнення РФ попередньо оцінюються у $80 млрд.
За словами міністра, суд прийняв цей позов України. Малюська наголосив, що рішення по ньому буде отримано “дуже нескоро”, оскільки розгляд справ у ЄСПЛ – це “гра в довгу”, і мова може йти про термін до 10 років.
Міністр нагадав, що в ЄСПЛ досі триває розгляд проваджень щодо Криму і Донбасу, розпочатий ще з 2014 року.
– Але ключова історія, що ми переводимо розміри збитків, суми коштів і фіксацію порушень з мови політиків і військових на мову юристів. Тобто усі збитки, усі порушення прав людини, усі воєнні злочини будуть підтверджуватися юридичними документами, від яких Росія вже не “відпетляє”, – заявив очільник Мін’юсту.
Він додав, що за час розгляду нового позову в РФ може змінитися політичний режим. Розрахунок Мін’юсту полягає в тому, що “на столі в України” під час майбутнього переговорного процесу “буде юридичний документ із фіксацією збитків”.
Коментуючи механізми відшкодування, які діють у міжнародній юридичній практиці, Малюська заявив, що це найскладніше питання. Він зазначив, що досі такі виплати здійснювалися в добровільно-примусовому порядку.
– Тобто країни, які нашкодили світовій спільноті, бізнесу, громадянам, ставили в такі умови, в яких вони були вимушені нібито добровільно погоджуватися здійснювати компенсаційні виплати. Найяскравіший випадок, схожий із Росією, був з Іраном, коли їм заблокували доступ до зовнішніх ринків, продажі нафти, економічну торгівлю. І вони були вимушені погодитися перевести свої резерви на спецрахунок та проводити з нього виплати…
Добровільно-примусові механізми в історії були неодноразово. Повністю примусові механізми в міжнародному праві – це вкрай рідкісне явище. Аналогів ситуації, яка зараз є з Росією, немає, але ми працюємо над тим, щоб такі механізми з’явилися, – розповів Малюська.
Він нагадав, що зараз Захід, міжнародні організації “роблять багато чого такого, чого не було ніколи раніше в історії”.
– І тому створення механізму примусової компенсації, в тому числі за рахунок вилучення золотовалютних резервів, це історія, яка юридично можлива і над якою ми активно працюємо. Вона потребуватиме укладення міжнародного договору, – повідомив міністр.
Малюська уточнив, що Україна вже поінформувала міжнародних партнерів про можливу модель таких виплат з боку РФ, але це також буде довгостроковий процес.
