Ізоляція Путіна закінчилася: як Україна та Європа відреагували на розмову президентів США та РФ
Російське повномасштабне вторгнення в Україну протягом майже трьох років було предметом майже однозначної позиції на Заході: проти РФ були запроваджені санкції, США та Європа постачали українським військам допомогу, а Росія була ізольована.
Тепер, після приходу в Білий дім Дональда Трампа, ситуація зазнала змін: російський диктатор Володимир Путін вийшов з ізоляції та проводить телефонні розмови із президентом США, а американський президент хоче повернути кошти за допомогу, яку Київ отримав від Вашингтона.
Наразі Путін, ймовірно, в найкращому положенні на міжнародній політичній арені за три роки великої війни між Росією та Україною.
Факти ICTV після розмови з політологами дадуть відповідь на запитання, чи справді дії США посилили Росію, яким буде майбутнє України та яку роль у війні буде відігравати Європа.
Ізоляція Путіна закінчилася
Вочевидь, проведення Трампом переговорів із Путіним позбавило російського диктатора статусу маргінала, який очільник Кремля мав усі роки повномасштабної війни.
Ба більше, у Москві відчутно зраділи після телефонної розмови між Трампом і Путіним у середу. Проросійські спільноти та спікери вітали рішення глави Білого дому зателефонувати президенту РФ.
Український професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань вважає, що для Путіна розмови із Дональдом Трампом є виходом з ізоляції, чого не було протягом трьох років повномасштабної війни.
– Те, що зараз почалося, скажімо, прямі двосторонні контакти, це певною мірою є загрозою для України. Але насправді ми маємо розуміти, що наразі це процес. Є визначений напрямок, але далі, в принципі, все буде розвиватися і буде в процесі, тому що насправді фіналізованого плану немає, – каже він.
Що буде з Україною: позиція США
Крім Путіна Дональд Трамп зателефонував і президенту України Володимиру Зеленському. Допис президента США щодо цієї розмови був значно лаконічнішим, а також вона відбулася вже після того, як Трамп поспілкувався з Путіним. Це відбулось попри заяви українських представників влади, що розмова про України не може бути без участі України.
Також американська риторика щодо України за останні кілька днів внесла ясності в те, як США бачать українське та російське майбутнє. Наприклад, шеф Пентагону Піт Гегсет заявив, що повернення українських кордонів 2014 року чи членство України в НАТО “не є реалістичним”.
Ба більше, міністр оборони США заявив, що Європа має самостійно опікуватись інтересами континенту, а у питаннях підтримки України не Штати, а саме європейці мають відігравати провідну роль.
Хоч сьогодні ситуація має багато невизначеностей, водночас, вважає політолог Володимир Фесенко, зараз не варто робити катастрофічних оцінок, хоч ризики є і навіть стали трохи вищими, ніж були.
Одним із позитивних треків для України може стати угода між Києвом та Вашингтоном щодо рідкісноземельних металів, в яких зацікавлені США. Але наразі залишаються невідомими деталі цієї угоди.
– Який саме зміст цієї угоди? На яких умовах це буде? Що там з елементами безпеки? Які гарантії безпеки нам можуть надати американці? Я думаю, що ще про це доведеться домовлятись, і це теж буде нешвидкий процес, – каже Фесенко.
Український політолог також здивований тим, як Дональд Трамп, з одного боку, веде агресивну політику щодо Гренландії чи Панамського каналу, а з іншого – одразу йде на поступки перед Росією, погоджуючись із вимогами Трампа.
– Це справді дивує, тому що стосовно Гренландії, стосовно Панами ми бачимо зовсім інший, агресивний тиск. Навіть щодо Китаю теж погрози тарифами. А щодо Росії зовсім інакше. Це здається дивним. Можливо, спрацювало проросійське оточення Трампа, той самий Маск та інші, хто вважає, що з Росією можна так домовитися, – каже Фесенко.
Політолог переконаний, що реальні переговори розпочнуться найближчим часом, але наразі вони йдуть паралельними треками: публічні заяви та зацікавленість з боку України, а також закриті спроби Кремля домовитись із Білим домом.
Розмова Трампа з Путіним: реакція Європи та України
Телефонна розмова Трампа з російським лідером у середу шокувала європейських та українських політиків і чиновників, принаймні тим, як швидко впала ізоляція російського диктатора та Росії попри її багаторічний статус держави-агресора.
– Чому ми даємо (Росії, – Ред.) все, що вона хоче, ще до початку переговорів? – відреагувала глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас на розмову президентів США та РФ.
У четвер президент Зеленський заявив, що йому було “не дуже приємно” дізнатися, що Трамп першим зателефонував противнику України. У минулому Зеленський наполягав на тому, що не прийме “жодних двосторонніх переговорів щодо України без нас”.
Наразі Україна та європейські союзники спостерігають за діями Трампа ззовні, побоюючись, що США укладуть невигідну угоду з Путіним, щоб покласти край війні, а Києву та Брюсселю залишиться лише зіштовхнутись з результатом.
Getty Images
Втім, на думку політолога Гараня, зараз час, коли як Україна, так і Європа, можуть проявити свій вплив, працюючи з командою Трампа. Крім того, вважає професор, чіткіше про позицію Європи можна буде казати після Мюнхенської безпекової конференції, яка розпочнеться 14 лютого.
– Цілком можливо, що коли Трамп спробує, скажімо, домогтися якихось поступок від Росії, Путін може почати казати ні, що може розлютити Трампа. Тому що ми, власне, не знаємо теж, на що погодяться росіяни.
Я думаю, що вони не будуть погоджуватися на більшість того, що запропонує Трамп. І це може справді призвести до зриву переговорів. Тому я б сказав так, що ситуація дійсно складна, але це процес, і в ході цього процесу триватиме дипломатична боротьба, де будуть брати участь різні політичні сили, зокрема і Україна, і Європа, – вважає політолог.
Щодо дій Європи, то тут, каже Гарань, видно очевидне незадоволення європейських країн щодо дій Трампа, зокрема й тим, що США тепер хочуть перенести фінансову відповідальність за безпеку континенту на європейців.
– Це відхід від традиційної політики США, що насправді може бути згубним і для самої американської позиції. Трамп вимагає, щоб Європа платила більше за свою безпеку. Ми також знаємо про ці заяви Трампа щодо ведення мит, про те, що він хоче приєднати Гренландію до себе. Все це непокоїть європейців.
Але другий фактор, я б сказав так, що європейці зараз зрозуміли, що російська загроза значно ближча до Європи. Тобто вони справді зрозуміли російську загрозу і намагаються мобілізуватися й збільшити допомогу України, – вважає професор політології.
Іншим питанням є те, наскільки вдасться посилити Європі свої військові, економічні та інші безпекові елементи, що, вважає Гарань, буде непростим процесом.
– Повністю замінити американську воєнну присутність європейською буде досить складно, хоча я не кажу, що неможливо. Тобто європейці зараз теж у непростій ситуації, – додає він.
Політолог Володимир Фесенко каже, що серед європейців також існує страх, що Трамп може кинути спочатку Україну, а потім й Європу.
– Такі побоювання є. І щоби ці побоювання не реалізувалися на практиці, треба нам разом з європейцями формувати спільну позицію. Мають бути переговори з врахуванням українських позицій, обов’язково мають бути переговори між Росією і Україною за модерацією США. І в цих переговорах мають взяти участь європейці, – каже Фесенко.
Втім, політолог нагадує, що європейці до останнього моменту не можуть визначитись із тим, хто буде представляти Європу на переговорах та яким чином вони братимуть участь у цьому процесі.
– Якщо у росіян була стратегія і тактика, у американців були окремі елементи розуміння і певна логіка, куди рухатись і чого вони хочуть. У нас теж є певна логіка, чого ми хочемо, чого не хочемо.
А в Європі стратегія і тактика щодо мирних переговорів взагалі була відсутня і не було єдності в ключових питаннях. Якщо вони беруть участь у переговорах, то хто саме від них братиме участь, якою буде безпекова політика Європи надалі, особливо, якщо вони поступово втрачатимуть безпекову подушку з боку США, – каже Фесенко.
Водерчас, резюмує експерт, зараз є ознаки того, що попри “гальмування”, зараз Європа схаменулась і почала швидко рухатись і ухвалювати відповідні рішення.
Політологиня Олеся Яхно відзначає непослідовність дій команди Трампа щодо Європи. Однією рукою міністр оборони США Піт Гегсет каже, що європейці мають самостійно опікуватись власною безпекою і забезпечувати підтримку України. Іншою ж рукою такі представники уряду Трампа, як мільярдер Ілон Маск, їздять по Європі та посилюють політичні партії, які виступають проти допомоги Україні.
Закінчення війни чи поступки перед Росією
Паралельно із розмовами Трампа з Путіним та Зеленським з’являються заголовки новин про початок перемовного процесу та наближення завершення війни у тій чи іншій формі.
У зв’язку із цим почали лунати заяви про “мирні угоди”, про “справедливий мир” та інші форми завершення війни. Наприклад, видання Financial Times повідомляло про намір Трампа та Путіна завершити війну до 9 травня чи 20 квітня.
Втім, Олексій Гарань наголошує, що слід розмежовувати поняття “завершення війни” та “припинення вогню”.
– Трамп дійсно хоче завершити війну, це правда. І він хоче зробити це швидко, бо тоді це посилить його авторитет. Але питання, як завершити війну і на яких умовах? Я думаю, що якщо він піде на поступки Путіну за рахунок України, тоді він здаватиметься слабаком. І не тільки зараз, але в історію він увійде як слабак.
Тому тут є можливість спробувати достукатися до Трампа. Ну а стосовно цієї дати, 9 травня, ми розуміємо, що це Путіну потрібно. Йому потрібно, щоб він міг сказати, от я захопив цю територію, повернув Росії оці області, я переможець, – каже професор політології.
Getty Images
Втім, невідомо, чи справді Трамп готовий чинити опір Путіну та виставляти йому умови.
– Щоб Путін відступив, потрібний оцей шалений тиск, серйозний тиск на нього, який би могла чинити Україна на полі бою, якби у нас було достатньо воєнної зброї. Або тиск, який можуть зробити Сполучені Штати поставками зброї в Україну та економічними санкціями, підвищенням економічних санкцій, а не їх послабленням. Втім, чи може Трамп це зробити – це велике питання, – каже Гарань.
Кожна сторона у цій спробі розв’язати конфлікт, продовжує професор, намагається на початку переговорного процесу подати завищені вимоги, щоб потім можна було відступити в процесі переговорів.
– Знаєте, що дивно? Дивно, що Трамп одразу йде на поступки і не піднімає ці ставки, щоб було чим торгуватися. Натомість він одразу йде назустріч росіянам. Оці розмови про те, що Україна не повернеться до кордонів 1991 року, що це нереалістично думати про НАТО. Це могло б бути козирем на переговорах.
А тут Трамп начебто без бою здається росіянам. Тому побачимо, який це матиме вигляд практично, бо план може і його команда,е змінюватися і наразі це лише загальні контури, – каже професор.
Водночас політолог Володимир Фесенко каже, що наразі зарано робити висновки, бо кожна зі сторін бачить по своєму мирний процес і зараз не можна казати про те, що Трамп вже нібито домовився про щось із Путіним.
– Нема жодних домовленостей і я думаю, що нас ще чекають американські гірки. Просто зараз нас так гойднуло в один бік, потім можливо буде інший бік. головна Проблема в тому, що у Трампа виникла ейфорія від розмови з Путіним і тепер є певна ілюзія, що все, з Путіним можна домовитись тощо. І оце дійсно небезпечно. Ризик того, що можуть домовлятися без нас, він, скоріше, потенційно існує. Втім сьогодні нема домовленостей без нас, – каже політолог.
