Безпека на дорозі – понад усе. Одним із факторів, що впливають на неї, є видимість транспортного засобу.
Факти ICTV дізнавалися, чи потрібно вмикати фари вдень у місті та коли це обов’язково.
Чи потрібно вмикати фари вдень та коли це треба робити
Відповідно до пункту 9.8 Правил дорожнього руху, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу – ближнє світло фар.
В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
У місті (в межах населеного пункту) така вимога не є обов’язковою, якщо не погіршені погодні умови або немає відповідного дорожнього знаку.
Отже, закон вмикати фари у місті не вимагає, але:
- За поганої видимості (туман, дощ, сніг, сутінки, сильна хмарність) — ближнє світло фар обов’язкове навіть у місті.
- Якщо є відповідний дорожній знак, потрібно дотримуватись вказівки.
Коли потрібно вмикати ближнє світло фар у місті
Обов’язково вмикати ближнє світло фар у місті потрібно:
- У темну пору доби — від заходу до сходу сонця.
- Під час поганої видимості — туман, сильний дощ, снігопад, задимленість.
- У тунелях — навіть у світлу пору доби.
- Під час буксирування — для обох автомобілів.
- У режимі руху колони або спецзаходів — за участю поліції або організованих груп.
- На маршрутках, що рухаються смугою, призначеною для руху назустріч загальному потоку (позначеною знаком 5.8).
Знак 5.8/Фото: МВС
- На автобусах і мікроавтобусах, які перевозять організовані групи дітей.
- На великоваговому та великогабаритному транспорті, сільгосптехніці шириною понад 2,6 метра, а також на транспортних засобах, що перевозять небезпечні вантажі.
Коли можна отримати штраф
Згідно з пунктом 9.8 Правил дорожнього руху України, водії зобов’язані вмикати ближнє світло фар під час руху в світлу пору доби поза межами населених пунктів.
Порушення цієї норми тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
