Голодомор
1932-1933 роки
“
Голод 1932-1933 років, мабуть, одна з найбільших трагедій України XX століття та української історії загалом. Його можна порівняти лише з подіями Другої світової війни.
Фактично тоді в Україні було зламано крило незалежників, яких ще називали петлюрівцями, і спротив після колективізації та Голодомору різко пішов на спад.
Фактично тоді в Україні було зламано крило незалежників, яких ще називали петлюрівцями, і спротив після колективізації та Голодомору різко пішов на спад.
Терор радянського режиму
Голодомор-геноцид 1932-1933 років – акт масового винищення українського народу, впроваджений у рамках політики суцільної колективізації СРСР. Шляхом штучно створеного голоду більшовицька влада хотіла не лише збагатити свою казну, експортуючи вилучене зерно, а й придушити антирадянські повстання. Саме в українських областях незгідних із політикою партії виявилося найбільше.
Українські селяни масово відмовлялися вступати до колгоспів, бажаючи зберегти власне господарство і не залежати від вказівок комуністів на місцях. У колгоспних полях доводилося працювати за невеликі порції їжі або ж взагалі безкоштовно. Все було спільним і водночас не належало нікому.
Більшовицька верхівка не соромилася відкрито називати українців ворогами народу, з якими необхідно боротися жорстко і до переможного кінця.
Політика колективізації цілеспрямовано знищувала селян, придушувала антирадянські повстання і в підсумку призвела до геноциду українського народу.
Українські селяни масово відмовлялися вступати до колгоспів, бажаючи зберегти власне господарство і не залежати від вказівок комуністів на місцях. У колгоспних полях доводилося працювати за невеликі порції їжі або ж взагалі безкоштовно. Все було спільним і водночас не належало нікому.
Більшовицька верхівка не соромилася відкрито називати українців ворогами народу, з якими необхідно боротися жорстко і до переможного кінця.
Політика колективізації цілеспрямовано знищувала селян, придушувала антирадянські повстання і в підсумку призвела до геноциду українського народу.
“
Українська нація повинна проносити в собі пам'ять про одну з найбільших трагедій українського народу – Голодомору – штучного голоду, організованого російським комуністичним режимом з метою остаточно зламати супротив української нації ідеї більшовизму та нового поневолення Росією.
»
Колективізацією в СРСР називали масштабний процес об'єднання одноосібних селянських господарств у колективні. У переважній більшості регіонів Союзу вона проходила насильницьким способом. Більшовики називали колективізацію сталінською "революцією згори".
Підготовку до штучного голоду в Україні партія закріпила низкою законодавчих актів та постанов.
Найвідомішими з них є Закон про хлібозаготівлі (1930) та Закон про п'ять колосків (1932). Ці документи буквально дозволяли грабувати селян і конфісковувати зерно, продукти та навіть особисті речі. Водночас узаконювалися репресивні методи (зокрема, заслання та розстріли) за порушення або невиконання хлібозаготівель.
Важливим елементом політики колективізації був режим чорних дощок. На таку дошку потрапляли населені пункти, які "злісно саботували хлібозаготівлі". На практиці це означало, що село або містечко "відрізали" від цивілізації. Постачання будь-яких товарів припинялося, а всіх причетних до "зриву" хлібозаготівель негайно заарештовували.
По периметру населеного пункту встановлювалися кордони з озброєних військових або міліції, щоб селяни не змогли втекти до міст, де не було такого голоду.
Підготовку до штучного голоду в Україні партія закріпила низкою законодавчих актів та постанов.
Найвідомішими з них є Закон про хлібозаготівлі (1930) та Закон про п'ять колосків (1932). Ці документи буквально дозволяли грабувати селян і конфісковувати зерно, продукти та навіть особисті речі. Водночас узаконювалися репресивні методи (зокрема, заслання та розстріли) за порушення або невиконання хлібозаготівель.
Важливим елементом політики колективізації був режим чорних дощок. На таку дошку потрапляли населені пункти, які "злісно саботували хлібозаготівлі". На практиці це означало, що село або містечко "відрізали" від цивілізації. Постачання будь-яких товарів припинялося, а всіх причетних до "зриву" хлібозаготівель негайно заарештовували.
По периметру населеного пункту встановлювалися кордони з озброєних військових або міліції, щоб селяни не змогли втекти до міст, де не було такого голоду.
»
“
Журналіст-міжнародник, фахівець з історії Східної Європи Ланселот Лоутон звертав увагу на те, що Україна – це сільська нація.
Саме в селі концентрувалися українські культурні, духовні, релігійні, побутові традиції, традиції родинного та громадського укладу. Та це були також і традиції волі, адже козаччина була душею українського народу – основою українського героїчного епосу... Голодомор став засобом упокорення українського села, його зламу.
Саме в селі концентрувалися українські культурні, духовні, релігійні, побутові традиції, традиції родинного та громадського укладу. Та це були також і традиції волі, адже козаччина була душею українського народу – основою українського героїчного епосу... Голодомор став засобом упокорення українського села, його зламу.
| Відповідальні за Голодомор Лише через 76 років після геноциду, у незалежній Україні було відкрито кримінальну справу проти радянської верхівки, яка організувала Голодомор. Зрозуміло, що жоден із фігурантів справи не міг постати перед судом. Однак у провадженні Служби безпеки України згадувалися такі прізвища: Йосип Сталін, Лазар Каганович, Павло Постишев, В'ячеслав Молотов, Станіслав Косіор, Влас Чубар, Мендель Хатаєвич. І якщо головним організатором Голодомору був "вождь народів" Йосип Сталін, то за кожним із інших стояла своя історія і своя причетність до геноциду. |
“
Голодомор – це травма, яка відрізняє нас від росіян. Це дуже сильно видно у ставленні до Сталіна. Якщо для більшості росіян Сталін це позитивний герой, творець перемоги у так званій Великій Вітчизняній війні, людина, яка підняла Росію з колін, то для українців це, передусім, кат українського народу і безпосередній винуватець Голодомору.
Мендель Хатаєвич
"> Мендель Хатаєвич
За національністю єврей білоруського походження. На момент голоду в Україні йому було 40 років.
Восени 1932 року Менделя Хатаєвича призначили відповідальним за виконання хлібозаготівель у Харківській області. Вже у 1933-му він був секретарем Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.
Відомий своїм висловлюванням про українських селян: Голод довів їм, хто тут господар.
Іменем Хатаєвича у ці роки називали колгоспи, вулиці, сквери і навіть Палац піонерів. Його "регіональний культ особи" закінчився розстрілом у 1937 році.
Восени 1932 року Менделя Хатаєвича призначили відповідальним за виконання хлібозаготівель у Харківській області. Вже у 1933-му він був секретарем Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.
Відомий своїм висловлюванням про українських селян: Голод довів їм, хто тут господар.
Іменем Хатаєвича у ці роки називали колгоспи, вулиці, сквери і навіть Палац піонерів. Його "регіональний культ особи" закінчився розстрілом у 1937 році.
“
Голодомор припинив рух українців із народу в націю, який розпочався умовно з Першої світової війни. Україна мала великі природні та людські ресурси. Було зрозуміло, що той, хто мав би виграти війну, мусив контролювати Україну.
Це активізувало українське питання, і його результатом стала поява українських держав (УНР і ЗУНР). Навіть коли вони зазнали поразки, сам рух продовжувався.
Це активізувало українське питання, і його результатом стала поява українських держав (УНР і ЗУНР). Навіть коли вони зазнали поразки, сам рух продовжувався.
Пік Голодомору припав на весну 1933 року. Тоді від голоду щохвилини вмирало 17 українців, щогодини – тисяча.
Найважче було жителям районів, прилеглим до Харкова, Києва, Дніпра, Одеси, Криму та Запоріжжя. Організатори Голодомору цілеспрямовано діяли в регіонах компактного проживання етнічних українців.
Найважче було жителям районів, прилеглим до Харкова, Києва, Дніпра, Одеси, Криму та Запоріжжя. Організатори Голодомору цілеспрямовано діяли в регіонах компактного проживання етнічних українців.
Станом на 1933 рік до складу Радянської України входило лише сім областей, які тоді були дещо більшими. Це Київщина, Вінниччина, Харківщина, Одещина, Дніпропетровщина, Чернігівщина.
Примітно, що Сталінська область (сучасні території Донеччини та Луганщини) практично не постраждала від політики колективізації, оскільки регіон був не сільськогосподарським, а індустріальним.
Найбільш масштабних втрат зазнали райони Центральної України – це Київська та Харківська області. Порівнюючи із сучасною картою України, йдеться про Полтавську, Київську та Черкаські області.
Ось яку статистику представили в Інституті демографії ім. Птухи НАН України:
Загалом внаслідок Голодомору 1932-1933 років, за найскромнішими підрахунками, померло 3 млн 943 тис. українців, що становило 13,3% населення.
Втрати ненародженими становлять ще 600 тис. осіб.
Примітно, що Сталінська область (сучасні території Донеччини та Луганщини) практично не постраждала від політики колективізації, оскільки регіон був не сільськогосподарським, а індустріальним.
Найбільш масштабних втрат зазнали райони Центральної України – це Київська та Харківська області. Порівнюючи із сучасною картою України, йдеться про Полтавську, Київську та Черкаські області.
Ось яку статистику представили в Інституті демографії ім. Птухи НАН України:
- Київська область – понад 1 млн смертей.
- Харківська область – понад 1 млн смертей.
- Вінницька область – 545 тис. смертей.
- Дніпропетровська область – 368 тис. смертей.
- Одеська область – 326 тис. смертей.
- Чернігівська область – 254 тис. смертей.
- Донецька область – 230 тис. смертей.
Загалом внаслідок Голодомору 1932-1933 років, за найскромнішими підрахунками, померло 3 млн 943 тис. українців, що становило 13,3% населення.
Втрати ненародженими становлять ще 600 тис. осіб.
“
Потрібно було переламати українській нації хребет, яким було українське селянство. Голодомор визначив характер подальших подій у XX столітті.
Якщо всюди в Європі відбувався перехід із селян у націю, то в Україні стався перехід із селян у колгоспників як частини радянського народу.
Якщо всюди в Європі відбувався перехід із селян у націю, то в Україні стався перехід із селян у колгоспників як частини радянського народу.
Визнання трагедії у світі
Автором терміну геноцид є випускник Львівського університету, науковець-правник Рафал Лемкін. Саме він вперше закликав міжнародну спільноту визнати сталінську колективізацію злочином проти українського народу.
Комуністи протягом всього існування СРСР намагалися замовчувати наслідки голоду в українських областях, наполягаючи, що ніякого Голодомору не було.
Україна визнала Голодомор геноцидом 28 листопада 2006 року.
Історики сучасної Росії частково визнають факт голоду, однак лише через поганий врожай і засуху. Офіційний Кремль заперечує Голодомор і досі.
Станом на 2021 рік Голодомор-геноцид 1932-33 років офіційно визнали 16 держав світу.
Це Австралія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Португалія та Угорщина.
Сполучені Штати визнали Голодомор геноцидом лише на рівні Сенату.
Комуністи протягом всього існування СРСР намагалися замовчувати наслідки голоду в українських областях, наполягаючи, що ніякого Голодомору не було.
Україна визнала Голодомор геноцидом 28 листопада 2006 року.
Історики сучасної Росії частково визнають факт голоду, однак лише через поганий врожай і засуху. Офіційний Кремль заперечує Голодомор і досі.
Станом на 2021 рік Голодомор-геноцид 1932-33 років офіційно визнали 16 держав світу.
Це Австралія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Португалія та Угорщина.
Сполучені Штати визнали Голодомор геноцидом лише на рівні Сенату.
Вшанування жертв Голодомору
Перший у світі пам'ятний знак на вшанування річниці Голодомору "Розірване кільце життя" наприкінці 1980-х років встановили у Канаді. Саме українська діаспора запровадила традицію вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Пам'ятні знаки та меморіали в Україні зведено майже в усіх областях. Найбільш відомим є Меморіал жертв Голодомору в Києві.
Першим музеєм в Україні, який присвятили тематиці геноциду українців, був Музей пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років на Хмельниччині, розташований у Меджибожі.
Подібні локальні музеї розташовані в Миргороді та на території села Черкаська Лозова, що Харківщині.
В Україні Днем пам'яті жертв голодоморів визнана четверта субота листопада. Окрім масових меморіальних заходів цього дня проводиться всеукраїнська акція Запали свічку.
Пам'ятні знаки та меморіали в Україні зведено майже в усіх областях. Найбільш відомим є Меморіал жертв Голодомору в Києві.
Першим музеєм в Україні, який присвятили тематиці геноциду українців, був Музей пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років на Хмельниччині, розташований у Меджибожі.
Подібні локальні музеї розташовані в Миргороді та на території села Черкаська Лозова, що Харківщині.
В Україні Днем пам'яті жертв голодоморів визнана четверта субота листопада. Окрім масових меморіальних заходів цього дня проводиться всеукраїнська акція Запали свічку.
Говоримо мовою фактів!
fakty.com.ua