В сучасних реаліях українське суспільство дуже болісно реагує на будь-який прояв антиукраїнської позиції або натяк на продукт держави-агресора. Так сталось і під час автобусного рейсу Луцьк-Київ, коли водій увімкнув російську стрічку, а незгодних пасажирів висадив.
Факти ICTV вирішили розібратись, який контент можуть транслювати перевізники, чи мають вони купувати ліцензію та хто врешті решт мав рацію.
З Києва до Луцька з російським фільмом
У понеділок, 27 січня, на рейсі автобуса Луцьк-Київ стався скандал через трансляцію російськомовного фільму. Волонтери Анастасія Конфедерат та Ярина Чорногуз, що їхали в автобусі, попросили водія вимкнути російськомовний контент.
Проте той відмовився це зробити, а дівчата змушені були вийти з автобуса.
Цим рейсом волонтери повертались з похорону хлопця однієї з них, якого було вбито у зоні бойових дій бойовиками.
Запис інциденту одна з волонтерів виклала у мережу. Там видно, як водій намагається вибити з рук дівчини телефон, а інші пасажири агресивно відповідають, що їм байдуже, якою мовою дивитись фільми.
Позиція перевізника
Компанія-перевізник Winew і Bus Trans вибачилась за випадок, зазначивши, що видає водіям носії з українськими фільмами.
— Адміністрація видає на кожний автобус флешки з українськими стрічками, тому нам наразі не зрозуміло, як російськомовний фільм з‘явився на екрані в автобусі.
У компанії також заявили, що водія, який відмовився вимикати фільм, буде звільнено, а кошти за проїзд волонтерам повернули.
Там наголосили, що водій вибачився перед дівчатами за інцидент.
Нардепи проти волонтерів
Не всі підтримали проукраїнську позицію дівчат, які опинились в цій ситуації.
Так, депутат від Слуги народу Евген Брагар навіть написав заяву у поліцію на одну з волонтерів Анастасію Конфедерат за дискримінацію за мовною ознакою.
— Подав заяву про вчинення злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу. Заяву подано щодо висловлювань Анастасії Конфедерат про те, що російська мова не повинна звучати в Україні, — зазначив нардеп на своїй сторінці Facebook.
Він також додав, що у разі дискримінації української чи будь-якої іншої мови реакція була б такою самою.
Інший нардеп від Опозиційно платформи – За життя Ілля Кива зобов’язався допомогти водію з роботою та юридичною підтримкою, адже впевнений – його звільнення є незаконним і “здійснювалося під тиском націоналістів “.
У публічних місцях – тільки з ліцензією
Тож хто у цій ситуації має відповідати? Насамперед, компанія-перевізник.
Український, російський чи будь-який інший фільм можна показувати лише за наявності ліцензії. Тобто просто так вмикати з флешки будь-які стрічки у публічних місцях – автобусах, літаках, ресторанах та салонах краси — не можна, адже всі вони охороняються авторським правом.
Демонстрація фільму – це виняткове право автора або правовласника продукту. Саме це право на публічний показ варто подати запит, аби демонструвати стрічку на широкий загал.
— Зазвичай, великі компанії-перевізники (авто/авіа) мають ліцензійні угоди з місцевими дистриб’юторами фільмів/серіалів або безпосередньо з правовласниками для здійснення публічного показу контенту в рамках закону, — розповідає юрист Crane IP Law Firm Анастасія Єфіменко.
Локальні ж перевізники часто цим правилом нехтують, порушуючи одночасно два права власника контенту:
Здійснюють незаконне відтворення фільму на матеріальному носії (створення копії фільму на флешці) та публічний показ (демонстрація примірника фільму для невизначеного кола осіб).
Якщо примірник твору був придбаний законно, це не піратство, звертає увагу Катерина Сопова, судовий експерт у сфері інтелектуальної власності та член Асоціації правників України, але є порушенням майнових прав на аудіовізуальний твір:
– Це регулюється законом Про авторське право і суміжні права. Це не піратство, однак є одним із порушень авторських прав, оскільки у компанії-перевізника скоріше за все не було прав на публічну демонстрацію аудіовізуального твору, – роз’яснює експерт.
Російському кіно — заборона
Ще у червні 2015 року набув чинності закон про заборону розповсюдження та демонстрування всіх фільмів, що містять російську пропаганду. Зокрема, заборонені стрічки, які містять пропаганду силових структур країни-агресора, а також всі фільми, вироблені у Росії після 1 січня 2014 року.
Ба більше, до демонстрування стрічки входить не тільки показ у кінотеатрах, а й у публічних місцях:
— Законом о кинематографии запрещается показ в маршрутке (публичная демонстрация), где присутствуют лица, не принадлежащие к обычному кругу семьи или близких знакомых этой семьи, аудиовизуальных произведений, содержащих популяризацию органов государства-агрессора, или пропаганду органов государства-агрессора и их отдельных действий, — разъясняет Екатерина Сопова.
Втім, закон не обмежує транслювання фільмів російською мовою — лише тих, що вироблені в Росії. Однак, це регулює закон Про забезпечення функціонування української мови як державної. Самі дівчата ані на назву, ані на країну походження фільму не звернули увагу.
Чи винен водій?
Водій автобуса відмовився вимкнути фільм, а дівчатам запропонував дізнатись думку більшості в автобусі. Після несхвальних вигуків пасажирів, вони вирішили зійти з рейсу.
Компанія-перевізник після того, як інцидент набув публічного розголосу, повідомила про звільнення свого працівника. Вони наполягають, що у нього була можливість увімкнути український фільм.
А от чи достатньо цього для звільнення, сказати складно. КЗпП передбачає звільнення тільки за систематичні помилки.
— Законодавство України передбачає звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, — зазначає Анастасія Єфіменко.
Якщо у нього і раніше були непорозуміння з працедавцем, водій цілком законно лишився місця роботи.
Дивитись чи не дивитись російськомовні фільми у приватному житті – особиста справа кожного громадянина. Але ж примусова демонстрація нехай навіть одному пасажиру – це вже порушення його прав, яке не вирішується простим голосуванням більшості.