• Facebook
• Telegram
• Twitter
• Копіювати посилання

Два роки великої війни показали, що для українських жінок немає нічого неможливого. Та допоки у владі, бізнесі та громадській активності не буде розширено можливості жінок, Україна не зможе сформувати адекватні державні політики у сфері гендерної рівності.

5 квітня у Полтаві відбувся Український жіночий конгрес під назвою Шлях до відновлення: участь жінок на місцевому рівні. 

Головна ідея заходу – надання жінкам ширшого доступу до ухвалення рішень та паритетної участі в управлінні державою, оскільки вони мають для цього досвід та якості. 

Учасники конгресу обговорили три головні теми, зокрема лідерство жінок на місцях та нові виклики, участь жінок у житті громад та відбудові України.

Детальніше про те, як українські жінки розвивають український агробізнес під час війни, як допомагають соціально незахищеним родинам, а також чому жінки повинні мати рівні права з чоловіками у керівництві державою – читайте на Фактах ICTV.

Як жінки тримають на своїх плечах життя громад

Українські жінки не гірше за чоловіків можуть брати участь у керуванні державою та повоєнній відбудові, проте вони обмежені в доступі до ухвалення рішень. 

Ця проблема може бути вирішена за допомогою консолідації зусиль на всіх рівнях влади та суспільства. На думку учасниць Українського жіночого конгресу, це лише посилить Україну. 

Виступаючи на сесії Лідерство жінок на місцях. Нові виклики для громад, бойова медикиня 116 окремої бригади територіальної оборони, а заразом і виконувачка обовʼязків міського голови Полтави Катерина Ямщикова поділилася своїм досвідом керівництва міськрадою під час воєнного стану. 

За її словами, весь жах війни став каталізатором швидкості ухвалення рішень та змін в Україні.

Ямщикова зазначила: найголовніше у роботі на місцях – щоб не було розділення в громаді: місцевих від ВПО, ветеранів від цивільних, адже це єдиний організм, який має працювати разом. Вона поділилася з колегами, що у Полтаві багато викликів, проте не варто боятися говорити про неідеальність. 

–  Хочеться бути відкритими й не боятися говорити про неідеальність. Я хочу, щоб наші діти поверталися зі своїми родинами в наше місто. А для цього мають бути освітні заклади з укриттями. Я дякую бізнесу, який допомагає створювати укриття як привітні приміщення.

Доступність простору, доступність місцевої влади – це справді важливо. Наше суспільство має бути інклюзивним і доступним. Доступним має бути все – і навчання, і працевлаштування. У нас має бути безбар’єрність спілкування між владою, громадою, державним блоком, важливими інституціями. Пряма вертикалізація, – сказала вона. 

Своєю чергою голова Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області Ірина Липка розповіла про окупацію її громади та про те, як потрапила у російський полон. Її виступ був надзвичайно емоційним і зворушив усіх присутніх. 

– Я розуміла, що до мене прийдуть, але я вирішила не залишати своїх людей, не залишати свій колектив. Я б не змогла інакше. Моє перебування в камері поділило моє життя на до і після, — згадала очільниця Молочанської МВА.

Вона зазначила, що полон дуже вплинув на її особистість та змінив пріоритети у подальшій роботі.

– Я спілкувалася з нашим ворогом, з ФСБівцями, які садили мене в актовій залі громадського відділку поліції і вшістьох-всімох бігали з автоматами навколо. Вони мене фізично не били, але вбили в мені лояльність до російської мови, до російської церкви.

Я зрозуміла, що в нас нема старших братів, що ми українська нація. Не зберегли нашу незалежність мирним шляхом, тож ми повинні її захистити тепер, – наголосила Ірина Липка. 

Після того як жінка вибралася з полону, їй знадобилося трохи часу, щоб відновитися, отямитися та знову стати до роботи. Зараз вона зі своїми колегами робить усе можливе, щоб допомогти ВПО та військовим на полі бою, а ще розробляє плани, як допомогти людям на окупованих територіях.

 Жіноче лідерство в громадському секторі

Ще одна не менш важлива тема УЖК – участь жінок у громадському житті сіл, міст та країни загалом.

З початку повномасштабного вторгнення багатьом громадським організаціям довелося перепрофілюватися. Зʼявилися нові виклики, які потрібно було вирішувати, зазначає засновниця Об’єднання ромських жінок Голос Ромні Анжеліка Бєлова.

– Наша цільова аудиторія – це вразливі ромські родини, чия вразливість тільки поглибилася із війною, – наголосила засновниця Голосу Ромні. 

Бєлова розповіла, що за останній рік її організація надала допомогу 44 тис. осіб, а за два роки – майже 60 тис. осіб. Вона підкреслила, що лише гуманітарна допомога не може давати довгострокового результату.

Бєлова зазначила, що вона як ніхто розуміє, що таке нестача фінансування та тиск патріархальної громади, який дуже часто стає на перепоні розвитку ромського жіночого лідерства.

За її словами, для розвитку громадських організацій потрібні:

• солідарність;
• взаємопідтримка;
• ресурси для навчання;
• фінансування проєктів; 
• надання платформ для адвокації на різних рівнях. 

Як жінки розвивають економіку країни 

За два роки повномасштабної війни участь жінок у розвитку економіки України значно посилилася. Чоловіки на фронті боронять кордони, а жінки перебирають на себе функції забезпечення родин.

Власниця молочної ферми в Полтавській області Катерина Скрильник розповіла, з якими складнощами їй довелося зіткнутися після повномасштабного вторгнення, зокрема з відтоком кадрів саме серед чоловічого населення. 

– На час війни в нас було лише 22 дійних корівки, на сьогодні — уже 40. Що я робила з перших днів війни – доїла корів. Тому що була комендантська година, люди не мали права пересуватися, працівники прийшли, відпрацювали й пішли. Ветеринарні служби були поза межами доступу.

На сьогодні ми з вами відчули, наскільки українські жінки універсальні, – сказала вона. 

Скрильник також озвучила дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, які свідчать, що якби жінки та чоловіки в агропродовольчому секторі мали рівний доступ до різних видів ресурсів, світове сільськогосподарське виробництво зросло б на 30%.

Також після 24 лютого 2022 року багатьом підприємцям довелося релокувати свій бізнес із регіонів, де точаться активні бойові дії, у більш безпечні.

Співзасновниця Green For You Валентина Денисенко розповіла, як ще у 2014 році перевезла свій бізнес з Донеччини на Харківщину й з якими проблемами стикнулася вже на новому місці. Коли війна прийшла у Харків, підприємиця релокувала свій бізнес на Полтавщину, й нині її компанія посідає третє місце в Україні з вирощування мікрозелені.

– Чи важко було? Так, важко. Важко було починати все з початку. Нові люди, нова громада. Але ми розпочали виробництво нового продукту, яким раніше не займалися – це переробка овочевого продукту, продукція в реторт-пакування. 

Нині продукцію Green For You закуповують для населених пунктів, де немає можливості готувати, а також для військових, які перебувають на передовій. 

Грантові програми для підприємиць

Співзасновниця Українського жіночого конгресу Марія Іонова зауважила, що важливо посилювати жіноче підприємництво та просувати жіночі стартапи.

– Інновації вимагають різноманітності, а без залучення жінок втрачаються можливості для створення унікальних рішень, – сказала вона.

Полтавщина стала новим домом для близько 200 тис. внутрішньо переміщених осіб.  Іонова переконана, що це не може не впливати на економічну ситуацію, адже це людський капітал, потенційний розвиток якого може лише посилити економічну спроможність регіону та відігравати одну з ключових ролей у період відбудови.

У 2022 році економіка України впала на 30%, хоча тоді міжнародні експерти прогнозували, що впаде на 50%.

Проте, як розповіла під час виступу заступниця міністерки економіки України Надія Бігун, вже у 2023 році почалось поступове відновлення, а український бізнес показав надзвичайну адаптивність до блекаутів, обстрілів та непередбачуваних ситуацій.

Бігун зазначила, що задля розвитку власного виробництва було започатковано велику програму економічних стимулів Зроблено в Україні, яка охоплює:

• програму компенсацій для фермерів вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва (25%);
• програму Доступні кредити 5-7-9; 
• програму Власна справа;
• гранти для ветеранів/ветеранок і їхніх чоловіків/дружин;
• програми на виробництво.

– У програмі Власна справа лідирують жінки. Більше заявок на програму ми отримуємо від чоловіків, але отриманих грантів більше серед жінок, – сказала заступниця міністерки економіки.

Від початку дії програми Власна справа 15 600 українців стали її переможцями та отримають від держави мікрогранти на старт або розвиток бізнесу на загальну суму 3,7 млрд грн.

Водночас на найбільшу грантову програму – виробництво – свої заявки подають лише 5% жінок. 

– Нам з цим треба попрацювати. Тут ми бачимо перспективи розвитку. Тому ми б хотіли допомагати жінкам краще опановувати такі професії й такий бізнес. Ця програма дуже потужна і допомагає у виробленні продукції, – додала Бігун та закликала виробників стимулювати купувати продукцію, вироблену в Україні.

У чому проблема доступу жінок до ухвалення рішень

За словами співзасновниці Українського жіночого конгресу Світлани Войцеховської, жінки абсолютно готові брати на себе відповідальність і демонструють комплексний підхід до розв’язання проблеми.

– Учасниці УЖК. Полтава показали свою зрілість і найважливіше – державне мислення. Ми говорили не тільки про проблеми. Ми говорили про рішення. Як ми їх бачимо, що ми можемо зробити і яка в нас є сила це зробити, – підкреслила вона.

Проте, як зазначила координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун, проблема в доступі жінок до ухвалення рішень залишається відкритою. 

– На рівні ухвалення рішень жінки недостатньо представлені, – наголосила вона.

Та додала, що саме тому потрібно об’єднувати зусилля щодо посилення ролі жінок на регіональному, національному і міжнародному рівнях.

Своєю чергою представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш наголосила, що Україна має сильне жіноче лідерство, але на рівні ухвалення рішень – кількості депутаток, урядовиць, мерок – відстає від загальноєвропейських показників.

– ООН Жінки на глобальному рівні бачить, наскільки квоти є важливим та дієвим інструментом для забезпечення паритетної участі жінок, – резюмувала вона.

Директор Національного демократичного інституту (НДІ) в Україні Марчін Валецький розповів про опитування, проведене нещодавно Національним демократичним інститутом. У ньому йдеться, що майже 80% українців хочуть бачити більше жінок на керівних посадах. 

– Перший і найважливіший крок на шляху євроінтеграції – забезпечити фундаментальні основи. Демократична інклюзивна політика. Сподіваюся, це все призведе до того, що під час наступних виборів принаймні 50% мерів великих міст будуть жінками. Європа націлена на жіноче лідерство, і Україна має скористатися цим також, – зауважив Марчін Валецький.

Жінки повинні мати рівні права з чоловіками на рівні управління

Віцеспікерка Верховної Ради України та співзасновниця Українського жіночого конгресу Олена Кондратюк наголосила, що жінки повинні мати паритетне з чоловіками право на ухвалення рішень, право на самореалізацію, право на участь у відбудові країни після перемоги.

– Допоки ми не будемо чути, що відбувається в регіонах, як тут почуваються жінки у владі, в бізнесі, в громадській активності – ми не зможемо формувати адекватні державні політики у сфері гендерної рівності, – зазначила Олена Кондратюк.

Вона переконана, що без активних жінок-лідерок не буде перемоги та майбутнього України. Саме тому важливо, відчуваючи дух сестринства, розпочинати підготовчу роботу невідкладно.