Президент особисто у прямому ефірі заявив, що у країні готують переворот. І до нього може бути причетним найбільший бізнесмен країни. Це моментально потрапило до заголовків найбільших світових ЗМІ. Тим паче, що зараз до України підвищена увага на тлі агресії Росії.
Цю інформацію змушений був коментувати президент США Джо Байден. Це налякало інвесторів та обвалило котирування єврооблігацій компаній, що входять до групи СКМ, де власник Ахметов.
А вже надвечір стало відомо, що заява президента базувалася на розмовах трьох відставних ментів у Криму та одного співробітника ФСБ, які говорили, зокрема, про те, що коли ця страшна команда захопить владу в Україні, то їм доведеться домовитися з Ахметовим.
Хоча з самого початку ця інформація звучала як фантастика. І серйозно в Україні її ніхто не сприймав. Але це сказав президент – це потрапило до заголовків та мало наслідки.
Чому те, що сталося, неприпустимо? Чому це робить нас усіх біднішими? Не Ахметова, а платників податків України. Чому це не лише про іспанський сором?
Сучасна економіка будується на довірі. Якщо вам довіряють, то до вас надходять інвестиції. Якщо не довіряють, то гроші оминають вас стороною. Інвестори хочуть верховенства права, надійності та передбачуваності. Просто правила гри.
Фото: Pexels
Чи входить у це визначення ситуація, коли президент прив’язує прізвище найбільшого бізнесмена країни до перевороту. Це дуже серйозні звинувачення. Що думати інвесторам, які володіли боргами компаній Ахметова та одного дня втратили величезні гроші? А вони втратили. На тлі слабких ринків у чорну п’ятницю розпродаж боргів Ахметова зашкалювали.
Чи захочуть вони інвестувати ще в Україну, якщо можливі такі заяви з такими наслідками? Хіба це про передбачуваність? Хіба це про правила гри? Чи не подумають вони, що будь-якої іншої миті подібна заява може стосуватися будь-якої іншої компанії та будь-якого іншого бізнесу? Це як прихід СБУ до айтішників, лише у великих масштабах.
І так, багато хто вчора радів падінню єврооблігацій ДТЕК. Думаючи, що страждає Ахметов, а його багато хто не любить, а для цього є тисяча та одна причина не лише серед вболівальників Динамо. Більшість із цих людей, щоправда, називали облігації акціями, але це таке.
Фундаментально це відображає повне нерозуміння процесів тими людьми, які радіють. Тому що постраждав не Ахметов. Постраждала інвестиційна привабливість України. Ахметов, до речі, отримав можливість дешево відкупити свої борги, якщо він раптом мав таке бажання. Отака боротьба з олігархами по-українськи.
Зараз і так Путін своїм божевіллям ускладнює для будь-якої компанії з України та навіть уряду залучення грошей на зовнішніх ринках. Так ми вирішили допомогти йому.
І так, вся ця ситуація не дуже вражає, бо рейтинги України на рівні середньої країни в Африці. Вас би не здивувало, якби десь у Гані місцевий диктатор заявив щось подібне? Ні. От і людей із Лондона може не здивувати чергова подібна новина з України. І питання лише в тому, чи хочемо ми залишатися на рівні Африки…
Хочеться вірити, що ми працюємо у напрямку підвищення наших кредитних рейтингів. Підвищення довіри інвесторів до України. Чому це важливо? Чому якась інвестиційна привабливість має хвилювати громадян України? Чому ми повинні вимагати від влади передбачуваності, правил та адекватності?
Просто тому, що ми хочемо бути багатшими. Отримувати вищі зарплати та пенсії. А це можливо лише внаслідок економічного зростання. А економічне зростання – завжди результат інвестицій. Завжди. І доки не буде умов для інвестицій, не буде й вищих пенсій та зарплат. От і все.
Джерело: Сергій Фурса