Насамперед слід зауважити, що 1998 року відбувся дефолт Росії не лише за внутрішнім, але й за зовнішнім боргом. Чомусь багато ЗМІ це не вказують. 1998 року були реструктуровані як облігації в рублях, так і в доларах. Хоча рубльових облігацій було значно більше, аніж валютних.
Крім того, зовнішній та внутрішній борг визначається не відповідно до його валюти, а від того, хто були кредитори – вітчизняні чи іноземні. У 1998 році більшість рубльових облігацій належала іноземним інвесторам. Влада Росії встановила валютний коридор рубля. Було передбачено, що протягом року курс рубля не може відхилятися більш ніж на 10%. Проте Росія провела дефолт одночасно з девальвацією рубля, що призвело до того, що іноземні інвестори втратили біля 80% від своїх інвестицій.
Інший момент – це те, що дефолт настає відразу після призначеної дати повернення боргу чи сплати процентів. Тобто дефолт за російськими облігаціями настав ще наприкінці травня, коли відсотки за облігаціями не надійшли інвесторам. Так, умови випуску облігацій передбачали 30 днів пільгового періоду. Цей період надається для врегулювання проблеми. Протягом цього періоду інвестори не вживають заходів щодо стягнення боргу, проте сам факт дефолту сплата боргу протягом пільгового періоду не скасовує. Такий дефолт вважається технічним.
Після того як наприкінці травня депозитарій Eroclear заблокував російський платіж іноземним інвесторам, а Мінфін США не продовжив ліцензію банкам на обслуговування російського боргу, дефолт Росії став невідворотнім. Тому сенс пільгового періоду був втрачений. Сьогодні російський ринок жодним чином не прореагував на дефолт. Рубль продовжував торгуватися біля позначки 53 рублі за долар, а російські фондові біржі навіть зросли. Що підтверджує, що російський дефолт вже давно став фактом.
Російська влада дефолт не визнає, аргументуючи тим, що кошти інвесторам вони перерахували, і не їхня вина, що платіж був заблокований. Дійсно, ситуація безпрецедентна. Раніше дефолт виникав, коли боржник не мав грошей для сплати боргу, а не в результаті блокування платежу. Інвестори поки що не визначилися, що робити у цій ситуації. Частина з них очікує, що війна невдовзі закінчиться, з Росії знімуть санкції і вони отримають свої гроші. Адже судові процеси досить дорогі та тривалі. Крім того, не були сплачені лише відсотки.
Очевидно, що блокування коштів триватиме, тож Росія пропустить і наступні платежі відсотків, а можливо, й основного боргу. Тобто дефолтів ще буде багато. Можливо, краще буде подавати вже загальний позов по всьому боргу. Що вирішать інвестори, ми дізнаємося згодом.
Проте судові процеси будуть тривалими, можливо, вони завершаться вже після розблокування російських платежів. Не виключено, що позови інвесторів будуть адресовані не лише Росії, а й депозитарію, Мінфіну США та країнам, які запровадили санкції. Сама Росія не постраждає від дефолту. Від нього постраждають виключно інвестори, адже вони не зможуть вчасно отримати кошти.
Як правило, дефолт має для боржника наслідком втрату іміджу, зниження кредитного рейтингу, відсутність можливості позичати кошти. Проте вже після запровадження санкцій Росія втратила можливість позичати кошти на світових ринках. Ще в березні одна з провідних рейтингових агенцій Fitch відкликала всі кредитні рейтинги Росії. Інша поважна агенція S&P ще на початку квітня присвоїла Росії рейтинг на рівні SD, що означає вибірковий дефолт. Тобто імідж Росії вже давно зіпсований, і позичити додаткові кошти вона не зможе. Дефолт тут нічого не змінює.
Чомусь вважається, що дефолт призводить до девальвації валюти, падіння економіки, зниження доходів населення, безробіття тощо. Проте такі уявлення є хибними. Так, під час російського дефолту 1998 року подібні явища мали місце. Однак їхньою причиною був не дефолт, а девальвація, яка була проведена адміністративним шляхом Центральним банком з метою скорочення боргу перед іноземними інвесторами. За одну ніч рубль був девальвований в п’ять разів. Але цього разу нічого подібного не відбудеться.
Останнім часом рубль суттєво зміцнився через запровадження низки валютних обмежень. Крім того, попри санкції, валютна виручка російських підприємств значно зросла через високу ціну на енергоносії та інші експортні товари.
– Тому Росія зберігає значний приток валюти. Інші проблеми, з якими зіштовхнулася російська економіка, а саме скорочення виробництва в низці галузей, зупинка деяких підприємств, зростання безробіття, цін, дефіцит окремих груп товарів, пов’язані із впровадженими санкціями, а не з дефолтом.
Як вихід з боргової кризи Росія пропонує інвесторам сплатити борг в рублях з правом конвертувати рублі в іноземну валюту. Хоча таке рішення є в багатьох випадках порушенням умов випуску облігацій (деякі випуски передбачають таку можливість, тому тут порушення не буде), проте багато інвесторів скористаються такою можливістю, адже так гроші можна отримати значно швидше, ніж через судові процеси. Вже у найближчій перспективі нас очікують нові дефолти Росії.
Фото: Depositphotos.