Новий Виборчий кодекс: що потрібно, аби працював

вибори 2019 другий тур

19 грудня Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс. Головна зміна – проведення виборів за відкритими партійними списками.

На прикладі місцевих виборів розберемо за блоками, що ухвалив парламент.

У світі існує понад півсотні різноманітних виборчих моделей. Частина із них дозволяє в тій чи іншій формі безпосередньо голосувати за конкретного кандидата. І саме такі моделі отримали мем “відкриті списки”.

Читайте: Рада ухвалила новий Виборчий кодекс

1. Що ухвалили?

По факту ухвалили гібридну модель, де кандидатів обиратимуть за списками у великих мажоритарних округах.

Цю модель називають регіональні списки з преференціями.

Насправді це та сама мажоритарка, тільки округи більші.

2. Це неправда! Адже кандидатів обирають за списками.

Трохи не так. Якщо раніше один кандидат закріплювався за одним округом у 15-20 тис. виборців, то тепер 8-14 кандидатів закріплюються за одним округом умовно в 200 тис. виборців (в Києві таких округів буде трохи більше 10).

А далі вони змагаються між собою та конкурентами, використовуючи ті самі інструменти. Тобто боротьба і далі відбуватиметься в мажоритарних округах!

3. І що це означає? Тобто підкуп виборців, гречка, беззмістовна політична реклама і далі впливатимуть на вибір?

Звичайно. Але оскільки округи стали більші, то зловити порушника стане важче. А в умовах короткої агітаційної кампанії люди, які мають гроші, і надалі перемагатимуть громадських активістів, волонтерів та журналістів.

4. Чи впливатиме розташування кандидатів у списку?

Звісно. Адже якщо люди не знатимуть кандидатів, вони з більшою ймовірністю голосуватимуть за перші три номери списку. Тому закриті партійні списки й надалі лишаються суттєвим фактором у просуванні кандидатів до депутатського мандату.

5. Чи є так звані захищені місця?

Ні, захищеної частини списку на місцевих виборах немає.

До прикладу, на парламентських виборах захищено перші 9 місць списку.

6. Як можна буде просунутись списком?

Для цього кандидат має набрати не просто більше голосів, а понад 25% від виборчої квоти за округом. До прикладу, в Києві виборча квота становитиме орієнтовно 15 тис. голосів. Відповідно, потрібно набрати понад 4 тис. на окрузі в 200 тис. виборців.

Це цілком реально. Головне – мати ресурси.

7. То це зрада чи перемога?

Це і не зрада, і не перемога. Однозначно – це крок вперед!

Але якщо не посилити відповідальність за підкуп виборців, не зменшити вплив політичної реклами, не збільшити термін агітації – всі проблеми залишаться і мандати переважно отримуватимуть ті, хто має більше коштів. І політична корупція лишиться.

АвторВіктор Таран, голова центру Ейдос, політолог

Категорії: Україна