Партії до парламентських виборів активно ведуть виборчі кампанії. І яким би не було очікуваним рішення Конституційного суду щодо розпуску парламенту, вибори до Верховна Ради не спинив би ніхто.
Соціологія показує, що можна вдесятеро наростити рейтинги менше ніж за місяць на прикладі Голосу, і як 25%, із яким носились на аватарках, легко перетворюється в нестабільні 5% для Петра Порошенка ще за місяць до голосування.
Свіжі партії, на зразок Голосу та Слуги народу, наповнили списки новими позаполітичними обличчями, і тренд цей уже не спинити. Не факт, що нова Рада відпрацює від дзвінка до дзвінка без скандалів та спроб дострокового розпуску, але традиція – я професійний депутат і маю атрофовані навички до всього, окрім безконтрольних монологів та кнопкодавства – однозначно іде в минуле.
Єдиним острівцем стабільності у цьому питанні лишиться мажоритарка, бо там треба бути не лише молодим та англомовним, а й багатим, щедрим та фарбувати лавки за корупційні кошти.
Читайте: Список партій на вибори до Верховної Ради 2019
Голос та Слуга народу – це варіації на тему БПП, Народного Фронту та Самопомочі, які ще в 2014 році намагались освоїти тренди на нові обличчя, обов’язкового волонтера та антикорупціонерку в прохідному списку.
Партія Вакарчука мала би відібрати голоси у Слуги народу, проте смачно, менш ніж за місяць, відкушує шмат Європейської солідарності.
Читайте: Партія Голос пропонує обмежити повноваження народних депутатів
Втім, нинішні 8,1% Голосу – це анонс на те, що союз Вакарчука-Притули стане противагою Зеленському і 95 кварталу. І дзвіночком про те, що країні не потрібен батько, образ якого ліпив Петро Порошенко – їй потрібен товариш-ровесник.
5% рейтингу Петра Порошенка та його команди ще отримають ударів, бо уже на старті кампанії давній соратник останнього Володимир Гройсман сипле сенсаційними інтерв’ю, чому він відмовився іти в список, заявляючи про атмосферу ворожості та відсутності політичної волі у колишнього гаранта для рішучих реформ. Ще трохи і самоназваний батько нації може взагалі опинитись за парламентським бортом.
Що може нашкодити молодим партіям та новим обличчям? Пусті голосні заяви, які ще їм за нагоди пригадають опоненти.
Усього за тиждень у команді Зеленського заявили, що президент внесе в Раду законопроект про кримінальну відповідальність за кнопкодавство. Гарна заява для електорату, не підкріплена жодними фактами.
Читайте: Кримінальна відповідальність за кнопкодавство: чому законопроект невигідний Зеленському
Кнопкодавство порушує громадський порядок чи загрожує безпеці громадян? Відбирайте депутатський мандат, штрафуйте, виганяйте із фракції. Сумно, коли професійні юристи сіють популізм та безграмотність у політиці.
Або от у Вакарчука заявили, що хочуть підвищення заробітної плати депутатам, бо їхня робота є дуже вимогливою. Друзі, не беріть приклад із перспективних депутатів минулого скликання, які теж скаржились на низьку зарплату, нині їх ніхто не захотів брати в жоден список.
Або ще одна голослівна, але гучна заява про обмеження депутатам щодо перебування у парламенті до трьох скликань. Ви ж самі задали тренд на нові обличчя і не показали результату після п’ятирічки – ідіть працювати в інші сферу. Нащо ж замилювати око собі та виборцю. Нащо в спробі сподобатись йому обіцяти фантастичні речі.
Згадайте, як Петру Порошенку до цього часу всипають за передвиборчу заяву про швидке закінчення війни. Довелося навіть вибачитися за голосні слова.
Квартал бажань – не місце для конструктиву. Тільки час покаже, чи не наступлять молоді обличчя на підступні граблі та чи відрізнятимуться якісніше від планктону з досвідом у 28 років.
Автор: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналіст, блогер.
