Для тих, хто африканський шабаш у Санкт-Петербурзі вважав провальним і ганебним для Путіна.
У неділю Співтовариство країн Західної Африки заявило, що якщо путчисти, які захопили владу у Нігері, до кінця тижня не складуть зброю, буде вжито контрзаходів.
І ось на бік путчистів уже стали Буркіна-Фасо, Малі, Гвінея, а Алжир і зовсім готовий надати військову допомогу, на доказ чого алжирські війська концентруються ближче до кордону з Нігером.
І знаєте, що спільного у всіх цих країн? Вони безпосередньо, цілком і повністю, залежні від Росії.
Буркіна-Фасо, Малі та Гвінея контролюються ПВК Вагнера, а Алжир — давній союзник Росії у регіоні і країна № 1 з імпорту російської зброї і техніки. Крім того, проєкт газопроводу з Нігеру в Алжир під кураторством Газпрому й охороною об’єкта ПВК Вагнера, багато про що говорить – Росія зайшла в Африку серйозно.
Але зараз йдеться про більше. Якщо Судан і Нігер зійде з рук путчистам, які куруються Москвою й осередки яких є в кожній африканській країні, то наступним буде Чад, і про це говорять уже давно. А за ним, згідно зі списком країн, керівництво яких поки що поза російським ареалом.
У підсумку втрата пильності Заходу в Африці призвела до втрати контролю над континентом, а все це може вилитися в чергову велику війну, що спричинить голод, гуманітарну катастрофу, мільйони біженців, виникнення нових терористичних організацій і радикальних рухів.
Власне, хмари над Африкою згущуються, і ця злива нічого доброго посушливому континенту не обіцяє. Дії міжнародної спільноти можуть вплинути на ситуацію, але якого рівня вони будуть, з огляду на слабку позицію Заходу на континенті останніми роками – питання актуальне і тривожне.
