Український письменник та музикант Сергій Жадан поспілкувався з поетесою-шістдесятницею та письменницею Ліною Костенко. В інтерв’ю вона розповіла про те, як війна показала характер справжніх українців.
Перша частина інтерв’ю вийшла на каналі Радіо Хартія.
Запис інтерв’ю відбувався у листопаді 2024-го та січні 2025 року. 11 липня вийшла перша частина розмови Жадана та Костенко.
Як звучить Україна
На запитання Сергія Жадана, як сьогодні звучить Україна по трьох роках повномасштабної війни, Ліна Костенко зауважила: Мабуть, вперше так достойно.
– У нас досі є люди, які страшно заважають Україні жити. Погані люди є, які не люблять Україну, – наголосила поетеса.
За її словами, ще й Росія доклала рук до того, щоб принизити нашу націю.
Ліна Костенко також згадала, що зараз працює на прозовою книгою – історичним романом про період Гетьманщини. В цьому контексті наголосила, що у той час правителька Катерина “хапала” для себе розумних українців. Наприклад, таким був канцлер Російської імперії Олександр Безбородько, який народився у Глухову, що на Сумщині.
Як війна характеризує українців
На запитання Сергія Жадана, як нинішня російсько-українська війна характеризує українців, Ліна Костенко відповіла, що ми – героїчний народ.
– Слухайте, це героїчний народ. Так виникає нація героїв. Десь у мене написано: Росли, росли й виросли хлоп’ята. Їх тепер зустрічають у селах на колінах. Страшно багато загинуло. Але, як на мене, чесно признатися вам, на сьогодні достойнішого народу, як українці, нема. Витримати війну з такою державою, як Росія, – каже Ліна Костенко.
Поетеса у контексті війни в Україні процитувала свої рядки:
Росія – це велика сила. Усіх би знищила дотла. Фашистське тісто замісила. Але не знає, що спекла.
За словами Ліни Костенко, росіяни досі шукають в Україні Степана Бандеру. Вони наших героїчних хлопців біля Чонгара (пункт пропуску між материковою Україною та окупованим Кримом) називали хохлами.
– Хохлів нема. Є нація, справжня нація. І в Європі, здається, це відчули. Адже витримати таку війну і не здатися, багато європейців цього просто не розуміють, – сказала Ліна Костенко.
За її словами, в Європі думають, що створення Євросоюзу убереже від війни.
Вона нагадала, як у ХІХ столітті російський імператор Олександр I ініціював Священний союз для боротьби проти революційного і національно-визвольного руху. Але цей Священний союз розпався, Ліга націй також. Та й ООН “самі бачите в якому стані”.
Тут Ліна Костенко згадала, як Генасамблея ООН у лютому 2025 року ухвалила дві резолюції щодо третьої річниці російсько-української війни: американську та українсько-європейську версії. (Перша версія не визнає РФ агресором і акцентує на усуненні “корінних причин української кризи”. Друга версія наголошує на агресії Росії та вимагає виведення російських військ із території України)
Поетеса зауважує, що українці себе чомусь недооцінюють та й взагалі нам нав’язали меншовартість.
В інтерв’ю Ліна Костенко згадала свій історичний роман про битву під Берестечком – поразки війська Богдана Хмельницького під Берестечком 1651 року. Ліна Костенко нагадала, що тоді наші війська стояли до останнього.
– Вони так стояли. Їх стільки там загинуло. Сам король (Речі Посполитої) здивувався від одного, що косою відмахувався, хотів його помилувати, – каже поетеса.
Вона зауважила, що там, де є героїзм, там нема остаточної поразки – там є надія на майбутню перемогу.