Нобелівську премію з медицини 2025 присудили за дослідження імунітету

Нобелівська премія

Фото: Depositphotos

У понеділок, 6 жовтня, Нобелівський комітет обрав лауреатів премії з медицини та фізіології. 

Хто став лауреатами Нобелівської премії з медицини у 2025 році

Премію з фізіології та медицини 2025 року присудили трьом лауреатам – Мері Брунков, Фреду Рамсделлу та Шимону Сакагучі.

Вони отримали її за відкриття щодо периферичної імунної толерантності.

– Потужну імунну систему організму потрібно регулювати, інакше вона може атакувати наші власні органи. Мері Брунков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини 2025 року за свої новаторські відкриття щодо периферичної імунної толерантності, яка запобігає заподіянню шкоди організму імунною системою, – йдеться у повідомленні, опублікованому Нобелівським комітетом.

Розмір премії становить 11 млн шведських крон, які будуть розподілені порівну між лауреатами.

У чому полягає відкриття лауреатів

У науковій роботі лауреатів наголошується, що наша імунна система щоденно захищає нас від тисяч різних мікробів, які намагаються проникнути в організм. 

Усі вони мають різний вигляд, багато з них схожі на клітини людини. Тож дослідники вирішили з’ясувати, як саме імунна система визначає, що їй слід атакувати, а що – захищати. 

Так, лауреати визначили охоронців імунної системи – регуляторні Т-клітини, які запобігають атаці імунних клітин на \власний організм.

– Їхні відкриття стали вирішальними для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми маємо серйозні аутоімунні захворювання, – пояснив голова Нобелівського комітету Олле Кампе. 

Шимон Сакагучі зробив перше ключове відкриття у 1995 році попри те, що багато дослідників були переконані, що імунна толерантність розвивається лише завдяки знищенню потенційно шкідливих імунних клітин у тимусі через процес, який називається центральною толерантністю. 

Сакагучі показав, що імунна система є складнішою, і відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань.

Мері Брунков та Фред Рамсделл продовжили його справу у 2001 році, коли представили пояснення того, чому певний штам мишей був особливо вразливим до аутоімунних захворювань. 

Вони виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Окрім того, їм вдалось довести, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання – IPEX.

Через два роки Шимон Сакагучі зміг пов’язати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, тепер відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини та забезпечують, щоб наша імунна система переносила наші власні тканини.

Нобелівську премію з медицини 2025 присудили за дослідження імунітету
Нобелівську премію з медицини 2025 присудили за дослідження імунітету
Нобелівську премію з медицини 2025 присудили за дослідження імунітету
Нобелівську премію з медицини 2025 присудили за дослідження імунітету

Відкриття лауреатів започаткували галузь периферичної толерантності, стимулюючи розробку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Це також може призвести до більш успішних трансплантацій. Кілька з цих методів лікування зараз проходять клінічні випробування.

Що відомо про лауреатів

Цьогорічні лауреати у сфері медицини та фізіології – двоє американців та один японець. 

Мері Брунков, 1961 року народження, є доктором філософії Принстонського університету в США та старшим керівником програми в Інституті системної біології в Сіетлі. 

Фред Рамсделл – 1960 року народження, доктор філософії в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, науковий керівник в Sonoma Biotherapeutics, Сан-Франциско.

Шимон Сакагучі – 1951 року народження. Доктор медичних наук та філософії в Кіотському університеті в Японії, заслужений професор Дослідницького центру на кордоні імунології в Осакському університеті.

Читайте також
Нобелівська премія з економіки: на яке питання відповіли лауреати та чи варто читати їхні книги

Джерело: Нобелівський комітет 

Фото: Нобелівський комітет

Анастасія Гевко редакторка стрічки
Категорії: Медицина