Доповнена реальність, трансплантація і підземна лікарня: як лікують у прифронтовому Харкові

Тут одночасно рятують десятки поранених, оперують за допомогою доповненої реальності, виходжують малюків від 500 грамів й беруть участь у Державній програмі трансплантації.

Йдеться про Харківську обласну клінічну лікарню, де торік пролікували близько 250 тис пацієнтів. І все це — за 18 км від фронту.

Навантаження таке, що інколи не витримує навіть техніка, на відміну від людей. Вони працюють з ранку до ночі і їдуть рятувати життя навіть у комендантську годину.

Генеральний директор Харківської обласної клінічної лікарні Руслан Врагов розповів про роботу медиків у прифронтовому регіоні, найскладніші випадки і показав, як сьогодні працює медзаклад.

На естакаді біля відділення екстреної медичної допомоги — карета швидкої. На каталці везуть пацієнтку — лікарка швидко перераховує симптоми й яку надали допомогу. “Інсульт”, – підсумовує.

В одній з палат триває реанімація. В операційній — рятують пораненого. На годиннику 16:45. Таке враження, що в Харківській обласній клінічній лікарні робочий день не закінчується ніколи. А це тільки одне відділення з 47.

— Інколи операції тривають цілодобово: коли надходить велика кількість поранених, ургентних хворих. Тоді спершу рятуємо їх, планові операції відкладаються. Беремося за них вже потім, — розповідає генеральний директор Харківської обласної клінічної лікарні Руслан Врагов.

Загартував ковід

У квітні 2024 року 35-річного Руслана Врагова призначили на посаду виконувача обов’язків генерального директора Харківської обласної клінічної лікарні. І вже за пів року він став керівником без приставки “в. о.”

Я питаю, як вдалося організувати роботу такого великого медичного закладу, де все має діяти без збоїв. як єдиний організм?

Харківська обласна клінічна лікарня — найбільша в регіоні й по кількості відділень, й за штатом – тут працюють понад 1 800 людей. Медзаклад надкластерний – сюди везуть ургентних, поранених, найтяжчих хворих й надають всю необхідну допомогу, зокрема й унікальну для регіону.

— Треба навчитися керувати десятьма, далі кількість вже не має значення, – каже Руслан Врагов.

До цього він працював в обласній лікарні медичним директором, завідував токсикологічним відділенням 17-ї міської клінічної багатопрофільної лікарні, а шлях в медицині починав з медбрата.

— Коли почалась епідемія ковіду в Україні, я став завідувачем відділення, яке надавало медичну допомогу пацієнтам, хворим на Covid-19. Там зі своїм колективом я зустрів війну. Ковід нас десь загартував, були масові надходження важких, реанімаційних пацієнтів, які потребували кисню. Треба було ухвалювати швидкі рішення, організувати роботу так, щоб на 60 койках змогло вміститись 100 пацієнтів, – розповідає Врагов.

Під час обстрілів в лікарні “тривога”

Харківська обласна клінічна лікарня розташована в центрі міста — через неї пролітає все, що з півночі області летить вглиб.

Медзаклад не раз потрапляв під ворожі обстріли, а з вікон часто видно, як працює ППО або палає Харків після ворожих влучань. Від харківської кільцевої до найближчої точки фронту — всього 18 км.

Ми йдемо коридорами відділення — під час обстрілів тут буває не проштовхнутися: лежачі на каталках, кріслах колісних, хтось дістається сам, більшість привозять карети екстренки.

— Максимально було до 70 надходжень одночасно. Це коли був удар по Епіцентру. Ці пацієнти часто потребують оперативного втручання, часто це поєднана травма, коли працюють декілька бригад одномоментно, — розповідає Врагов.

Під час обстрілів режим лікарні змінюється — співробітникам надходить сигнал тривоги, кожен займає своє місце у відповідній зоні — від червоної до зеленої: переміщують пацієнтів, звільняють додаткові місця. Медики з’їжджаються до лікарні, навіть якщо ніч і комендантська година.

— У нас було якось одномоментно вісім операцій, не вистачало операційних медсестер, і вони просять: “Заберіть нас, ми готові їхати, але нема транспорту!”. І наша чергова автівка їхала за ними або колеги підбирають дорогою, — розповідає Руслан Врагов.

Найнапруженіша робота — в “червоній зоні”. Туди надходять пацієнти, яких доправила екстренка або рідні, випадкові свідки.

— Вони не можуть рухатись, часто непритомні. В них дуже важкі, зазвичай поєднані травми: це і ампутації кінцівок, і проникаючі поранення черевної, грудної порожнини — вони всі прямують в нашу екстрену допомогу, і там вже лікарі, медсестри роблять все можливе, щоб стабілізувати стан, — пояснює керівник медзакладу.

Кожен день — це виклик, бо ніколи не знаєш, яким він буде. А коли повертаєшся додому, не знаєш, чи не доведеться раптом знову повертатися, каже Врагов.

— Я хочу відмітити співробітників кафедр, які, незважаючи на їхні звання — доценти, професори — завжди телефонують, завжди приїжджають, коли потрібна допомога і разом з інтернами, молодими лікарями стають в операційну і рятують життя, — каже Врагов.

Перевищили довоєнні показники

По кількості пацієнтів і наданої допомоги Харківська обласна клінічна лікарня перевищила довоєнні показники, хоча кількість жителів області значно скоротилася порівняно з 2021 роком.

Торік на стаціонарі надали допомогу 35 244 пацієнтам, амбулаторно — 171 033 хворим. Провели 14 414 операцій, пролікували 1 341 інсульт, 1 423 інфаркти.

— Ми працюємо за 25 пакетами Національної служби здоров’я України: це й хірургія, і терапія, інсульти, інфаркти, реабілітація — дуже багато послуг, які ми надаємо за рахунок Програми медичних гарантій. І пацієнти про це знають, вони йдуть до нашої лікарні саме за спеціалізованою, кваліфікованою медичною допомогою, яку можна отримати безоплатно в наших стінах, — каже Врагов.

Стентування за програмою медичних гарантій

В лікарні є досить потужне відділення кардіології з рентген-хірургічним блоком та блоком інтенсивної терапії.

— Ми маємо пакет “гострий інфаркт міокарду”, пацієнтам абсолютно безоплатно надається обстеження, коронарографія, ургентне стентування. В  плановій кардіології коронарографія й стентування також безоплатні, — каже Врагов.

Однак через велику кількість пацієнтів є черги, інколи на планове стентування доводиться чекати від одного до двох місяців, каже керівник медзакладу. В лікарні працює два ангіографи, один використовують для нейрооперацій, інший — для гострого інфаркту міокарда і планових операцій. На день призначають до 5 планових втручань.

— Бо ми розуміємо — буде ще ургентна допомога, за день може заїхати і 10, і 14 інфарктів, де пацієнтам треба надавати допомогу в першу чергу. Буває таке, що лікарі цілодобово або до ночі відпрацьовують свій робочий і позаробочий час, — каже Врагов.

В інсультному відділенні надають безоплатну допомогу за пакетом від НСЗУ по гострому інсульту і мають все, щоб полегшити пацієнту життя в постінсультному періоді, розповідає Руслан Врагов.

— Найголовніше зараз — це час, за який доправляється до нас пацієнт. Якщо це в перші 3,5 години і ми можемо ввести тромболітик, то це супроводжується дуже високим результатом: люди відновлюються після тромболітичної терапії і можуть далі продовжувати своє життя без неврологічного дефіциту, — каже Врагов.

Оперують за допомогою доповненої реальності

Лікарня пишається потужним нейрохірургічним відділенням, де роблять механічні тромбекстракції.

— Коли тромб потрібно дістати — наші спеціалісти також виконують такі операції. У нас є нейроангіографічна операційна, в якій, дякуючи Міністерству охорони здоров’я України, встановлений висококласний ангіограф, — розповідає керівник медзакладу.

Тут проводять й унікальні операції за допомогою доповненої реальності. Під час таких оперативних втручань AR-окуляри є таким же обов’язковим атрибутом, як і скальпель.

Хірурги бачать не тільки реальне тіло людини, а й його 3Д-зображення з максимально точною копією шкіри, кісток, судин, патологій. Це дає змогу бути максимально точним під час проведення надскладних операцій, зокрема нейрохірургічних.

Хірургічне відділення завжди перевантажене, каже Врагов. Багато оперативних втручань виконує й травматологічне відділення, яке також працює з мінно-вибуховою травмою. Цьогоріч в лікарні запрацювало ортопедичне відділення, де надають допомогу в ендопротезуванні.

— Це державна програма по безоплатній заміні кульшових суглобів, колінних суглобів. І ми вже досить активно з цим працюємо, чекаємо на наступну партію суглобів, — розповідає керівник медзакладу.

Породілля з пересадженою ниркою

Протягом 2025 року в Харківській обласній клінічній лікарні народилося 1 648 малюків. Цей показник менший за довоєнні часи.

— Тоді ми мали 2,5 тис пологів на рік і вже наближались до 3 тис. Але нинішній результат — також гарний. Ми бачимо статистику й по інших регіонах, вона також зменшується, незважаючи на, можливо, спокійнішу обстановку в західних регіонах, — каже Врагов.

В перинатальному відділенні виходжують малюків від 500 грамів. І є унікальні історії, коли допомагають пацієнтам з ускладненою вагітністю. Торік тут народила пацієнтка з пересадженою ниркою.

— Це досить важкий стан, бо там імуносупресивна терапія. Попри це — жінка завагітніла, виносила дитинку — також за допомогою наших фахівців з жіночої консультації, ми прийняли у неї пологи. Все пройшло успішно, вона виписалась — і це досить унікальна історія не тільки для Харківщини, а й для України, — розповідає Врагов.

Ще один надскладний випадок — за породіллю боролися кілька місяців і врешті успішно виписали додому. Жінка потрапила до обласної клінічної лікарні з іншого медзакладу з ускладненнями після пологів, вона тривалий час була в реанімації на апараті штучної вентиляції легень, нею займалися тутешні реаніматологи, неврологи, розповідає Врагов.

— Шансів було небагато, але ми впорались. Була ішемія головного мозку, пацієнтка пройшла курс реабілітаційної стаціонарної допомоги в нашому відділенні реабілітації. Близько трьох місяців ми займалися порятунком цієї пацієнтки. Але вона виписалась, вона тримала на руках свою дитину, пішла своїми ногами, розмовляючи, розуміючи, що відбувається і, скажімо так, більш ніж на 95% вона відновилась і в неї все гаразд, — розповів Руслан Врагов.

Реабілітаційне відділення

Реабілітаційне відділення — це окрема будівля на три поверхи з сучасним обладнанням, де надають допомогу як цивільним, так і військовим.

Розрахована на 50 ліжок, де виходжують пацієнтів після інфарктів, інсультів, мінно-вибухових. Це і фізична реабілітація, і робота з психологом, терапевтом мови й мовлення, логопедом.

— Ми маємо сучасне дороговартісне обладнання, деяке коштує понад 10 млн грн. Ми цим дійсно пишаємося. Є персонал, який вміє на ньому працювати. Наприклад, це екзоскелет, реабілітаційні установки, які допомагають рухати нижніми й верхніми кінцівками, — розповідає керівник медзакладу.

Злагоджена команда розуміється на реабілітації і працює за сучасними стандартами.

— Це не фізіопроцедури, якими раніше користувалися, це саме фізична реабілітація, де людей навчають заново говорити, їсти, ходити і загалом жити уже з тим діагнозом. Але треба людині дати зрозуміти, що це не вирок, що це етап її життя, який вона повинна пройти і навчитися по-новому, — розповідає керівник медзакладу.

Часто у відділення надходять пацієнти, які не можуть самостійно піднятися поверхами, встати з ліжка, сидіти, й коли після реабілітації людина може самостійно рухатися — це надихає, каже Врагов.

— Коли людина з нашим фізичним терапевтом самостійно спускається сходами — це неймовірно, це підбадьорює наших фахівців, вони бачать результат і відчувається дух перемоги, — каже Врагов.

Вперше долучилися до державної програми трансплантації

У жовтні 2025 року Харківська обласна клінічна лікарня вперше долучилася до Всеукраїнської системи трансплантації. Для медичної практики Харківщини — це унікальний випадок.

— На жаль, так стається, люди помирають. Ми констатуємо смерть мозку. Зазвичай це стається при геморагічних інсультах, коли серце й інші органи ще живі, але центральна нервова система, мозок помирає і людина вже нежива. Ми маємо трансплант-координатора, який зв’язується з родичами, розповідає про програму, що можна надати згоду і їхній родич може стати донором для тих реципієнтів, які потребують пересадки серця, нирок, печінки, — розповідає Руслан Врагов.

Реагують родичі по-різному, імовірно, не вистачає просвітницької роботи, бо не всі розуміють, що це шанс на життя інших людей, каже Врагов.

— Ми всі можемо опинитися в такій ситуації, коли або ми, або наші родичі можуть потребувати пересадки органів. Ми знаємо, в Києві був випадок, коли пересаджували дитяче серце — коли у лікаря помер син — у дитинки констатували  смерть мозку, і вона сама, здається, зв’язалася з Борисом Михайловичем Тодуровим і сказала, що хоче, щоб її син став донором для інших дітей. І були кадри, коли ця мама зайшла уже в реанімаційну палату, взяла фонендоскоп і слухала, як б’ється серце її дитини вже в грудях іншої дитини, — каже Врагов.

В лікарні не відстежують подальше життя реципієнтів, але знають, що майже всі органи, які були відібрані в обласній клінічній лікарні, успішно пересаджені й функціонують у новому тілі: це нирки, печінки, серця.

— Успішно пройшли оперативні втручання, трансплантація, нам надсилали відео, де ми бачимо, що у людини серце б’ється і все функціонує, — каже Врагов.

Важливо, щоб на Харківщині також була трансплантологія — не тільки відбирали органи, а й пересаджували серце, печінку, каже Врагов. Поки ж в області пересаджують лиш нирки: в Обласному клінічному центрі урології і нефрології.

Новий КТ не витримав навантаження

Рік тому в лікарні з’явилися нові МРТ, КТ, ангіограф і багато іншого сучасного обладнання.

— Це МРТ 1,5 Tesla, який ми вже майже рік експлуатуємо, і на ньому вже було зроблено понад 3 тис. досліджень. Ми маємо також комп’ютерний томограф, який має 256 зрізів — такий маємо тільки ми в Україні! Сучасний, потужний, швидкий, випромінює мало рентген-променів. І менш як за рік ми зробили вже понад 6 тис. обстежень, — каже Врагов.

Через таке навантаження довелося раніше проводити технічне обслуговування й міняти рентген-трубку.

— За прогнозами Siemens, її треба було б міняти десь за два роки, але, враховуючи навантаженість, вона пропрацювала всього вісім місяців. І за підрахунками інженерів, які обслуговують цей комп’ютерний томограф і встановили нову рентген-трубку, в такому напруженому стані вона також пропрацює в найкращому випадку вісім місяців, — каже Врагов.

І це враховуючи, що в лікарні працюють два комп’ютерних томографи, які обслуговують ургентних хворих, стаціонар, пацієнтів, які надходять з електронними направленнями з інших поліклінік та лікарень.

— Ми нікому не відмовляємо, але, враховуючи ресурс обладнання й людський, також є черги. Якщо це ургентний стан то, звісно, ми робимо тут і зараз. Якщо це планова комп’ютерна томографія, то це декілька тижнів до місяця ми записуємо пацієнтів на чергу. І ми робимо безоплатно і з контрастуванням, і без контрастування, — каже Врагов.

Ковчег — унікальний проєкт підземної лікарні

Харківській обласній клінічній лікарні приділяється максимальна увага Офісу президента, Харківської обласної військової адміністрації, Міністерства охорони здоров’я, каже Врагов.

Капітально відремонтували приймально-діагностичне відділення екстреної невідкладної медичної допомоги, реабілітаційне, ортопедичне, тривають роботи в новому операційному блоці на чотири операційні.

Цьогоріч планують відремонтувати та модернізувати інсультне, нейрохірургічне та хірургічне відділення.

Також втілюють в життя великий амбітний проєкт — перша підземна лікарня в Україні. Такі є в Ізраїлі і ще кількох країнах світу, такі, за досвідом України, почали зводити в Польщі.

— Вже майже готовий перехід від основного корпусу лікарні до майбутньої підземної лікарні. Ми вже маємо договір на виконання будівельних робіт і вже ведуться активні підготовчі роботи для першого етапу, — розповідає Врагов.

Ця підземна лікарня вкрай потрібна Харківщині, медзаклад не раз потрапляв під обстріли, поруч фронт, а зупинити процес лікування неможливо, каже Врагов:

— Це безпека і наших пацієнтів, наших співробітників, лікарів, медичних сестер і тих відвідувачів, які до нас також приходять провідати своїх родичів.

Під землею будуть операційні, діагностика, КТ, МРТ, ангіографи, лабораторія, пологові зали, стоматкабінети, ендоскопія — все необхідне, щоб вона могла незалежно функціонувати, каже Врагов.

Лікар хоче, щоб лікарня зростала, збільшувалась кількість пролікованих пацієнтів і пологів, відкривались нові відділення, розвивалась трансплантологія, хірургія та нейрохірургія.

Він переконаний: усе це обов’язково вдасться, адже тут працює команда сильних професіоналів, які поєднують фаховість і людяність:

— Все виходить професійно і легко одночасно, бо кожен завідувач, кожен лікар, кожна медсестра і молодша медична сестра розуміють, що обласна клінічна лікарня — це не просто робоче місце, це такий другий дім, який надасть їм все необхідне для того, щоб було комфортно працювати і були всі можливості для порятунку і надання допомоги пацієнтам.