Ведучий програми Ранок у великому місті на ICTV2 Сергій Лиховида пригадав своє дитинство та курйозні моменти зі школи.
Спогадами та архівними фото інтерв’юер поділився з нагоди нового навчального року, який вже 1 вересня стартує в українських школах.
Лиховида про шкільні роки
Ведучий розповів, що виріс у класичній пострадянській сім’ї. Його тато був військовим, а мама – вихователькою в дитячому садочку. Сім’я жила досить скромно, проте Сергій не скаржився, адже мав усе необхідне.
– Перед початком навчального року ми традиційно йшли на базар і купували мені костюм на виріст. Спочатку я ходив у костюмі оверсайз (усміхається), потім він ставав по розміру, і ще через рік, коли він був малий, я його доношував, і потрібно було купувати новий, – поділився Лиховида за лаштунками зйомок проєкту Хто зверху?, який 25 вересня вийде на Новому каналі.
Ведучий каже, що школа у нього асоціюється виключно з приємними спогадами. Сергію подобалося навчатися, він був відмінником, жодного разу не прогулював уроки, брав участь у різних олімпіадах, мав гарні стосунки з учителями.
– Закінчив школу зі срібною медаллю і був єдиним медалістом у школі з потоку. Ніколи не бився, не був хуліганом. Але з дівчатами тоді ще не зустрічався, бо був зациклений на навчанні. Але й ботаном не був. З хлопцями займалися спортом: футбол, баскетбол. Кайфовий період. А на лінійці в 11-му класі я, до речі, ніс першокласницю на плечах, – розповів Лиховида.
Фото: Сергій Лиховида
Також Лиховида пригадав, як у нього з’явилися перший телефон і комп’ютер. Ведучий каже, що в ті моменти його щастю не було меж.
– Пам’ятаю, що дуже хотів мобільний телефон, бо в класі в усіх він з’явився, а в мене ні. І я кажу татові: Слухай, в усіх у класі є, а в мене немає. Я вчуся найкраще, це якось несправедливо. І ми пішли й вибрали телефон Nokia. Пішли лише глянути, але не купили. Я був дуже засмучений. Напевно, ще два тижні тато мені обіцяв телефон, а я щодня чекав. І от мені його таки принесли! Щастя не мало меж. До речі, така історія була і з комп’ютером. Він у мене з’явився наприкінці 11-го класу, коли вже був майже в усіх, – поділився Сергій.
