Дмитрівська поминальна субота – це особливий день у церковному календарі, коли християни молитовно вшановують пам’ять покійних.
У 2025 році дата Дмитрівської поминальної суботи змінилася у зв’язку з переходом ПЦУ на новий церковний календар, що відбувся восени 2023-го. Вже минули й два роки, що давалися парафіям для переходу.
Тож розберемося, коли Дмитрівська поминальна субота у 2025 році, і як правильно її провести.
Коли Дмитрівська поминальна субота 2025
Нагадаємо, що після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар, усі нерухомі свята та памʼятні події відзначаються за новими датами – на 13 днів раніше, ніж було раніше.
День святого Димитрія Солунського тепер припадає на 26 жовтня, а не на 8 листопада (старий стиль).
Таким чином, Дмитрівська поминальна субота у 2025 році припадає на 25 жовтня. Це субота перед днем пам’яті святого Димитрія, і саме цього дня у храмах ПЦУ відбувається загальне поминання померлих.
Дмитрівська поминальна субота – значення дня
Дмитрівська поминальна субота, або батьківська субота, – час, коли церква молиться за всіх спочилих, незалежно від дати їхньої смерті. Вона названа на честь святого великомученика Димитрія Солунського, пам’ять якого відзначається наступного дня.
Традиція цієї суботи сягає часів Київської Русі – України, а зараз цей день дещо змінив значення. У Дмитрівську суботу поминають не тільки рідних, а й жертв Голодомору, репресій, війн, Героїв Небесної Сотні та воїнів, полеглих у війні з Росією.
Дмитрівська поминальна субота – традиції та звичаї
Традиції у Дмитрівську поминальну суботу включають відвідини храму, молитву за померлих, впорядкування могил і поминальні трапези.
- Заупокійні богослужіння
Увечері в п’ятницю та вранці в суботу у храмах правляться панахиди. Віряни подають записки з іменами спочилих, ставлять свічки за упокій, приносять продукти на спільну поминальну трапезу для нужденних.
- Відвідування кладовищ
Перед Дмитрівською суботою родини традиційно прибирають могили: очищають від листя, прикрашають осінніми квітами (айстрами, хризантемами). На сам день – запалюють лампадки, читають молитви.
- Поминальний обід
Після служби родини збираються на спільний стіл. Готують поминальну кутю (канун), пісні страви, узвар, згадують покійних добрим словом. За традицією, частину страв можна віддати нужденним – як милостиню за душу покійного.
Священники закликають проводити цей день із молитвою, милосердям і у спокої. Не варто влаштовувати застілля зі спиртним чи гучними розмовами.
Також у ПЦУ наголошують, що цього дня важлива не стільки зовнішня обрядовість, скільки щире молитовне поминання – воно й є проявом любові та духовного зв’язку між живими і тими, хто вже відійшов у вічність.
