Факти ICTV продовжують серію публікацій, присвячених розвіюванню стереотипів про Африку і африканців.
Спецпроект з 5 частин розповідає про 10 успішних країн африканського континенту.
Ми також з’ясовуємо, який досвід африканських країн Україні не завадило б запозичити.
Сьогодні у третій частині пропонуємо читачам познайомитись з досвідом 3 країн Західної Африки.
При підготовці матеріалу Факти ICTV поспілкувалися з Олександром Мішиним, кандидатом політичних наук, співзасновником Центру дослідження Африки.
Читайте: Як живе Африка: розвінчуємо 5 міфів
Читайте: Посадимо дітей за одну парту. Як Африка вчить Україну примирення після війни
Нігерія
Нігерія – це найбільша африканська економіка та одночасно найбільший виробник нафти на континенті.
Щоправда лідерство по зазначеним позиціям країна тримала до 2016 року, який став переломним для країни в негативному плані. Рекордно низькі ціни на нафту стали шоком для нігерійської економіки. Отже, через цінове дно на ринку нафти в 2016 ПАР випередила Нігерію за розміром ВВП: $301 млрд проти $296 млрд відповідно.
Другим ударом для економіки країни стала діяльність повстанців в нафтовидобувних районах Нігерії.
З січня 2016 року так звані “Месники Дельти Нігеру” здійснюють цілеспрямовані атаки на об’єкти нафтової промисловості: підривають нафтопроводи, захоплюють та руйнують нафтові платформи, знищують допоміжні об’єкти нафтовидобутку. В результаті діяльності повстанців Нігерія влітку 2016 року поступилася лідерством у сфері нафтовидобутку в Африці Анголі.
Нігерія надзвичайно багатоманітна. У країні мешкають понад 250 етносів та національностей, у кожного з яких – своя мова та культура. За чисельністю населення Нігерія є беззаперечним лідером Африки – 190 млн осіб.
У Нігерії багато спільного з Україною.
В цій африканській державі також наявні два конфлікти.
Схід країни перебуває у заручниках терористичного руху Боко Харам.
А на півдні Нігерії у дельті річки Нігер відновлюються сепаратистські настрої. Більшість жителів регіону складають християни з етносу ігбо (на іншій території Нігерії переважають мусульмани), які в 1967-1970 вже проголошували свою “державу” – Республіку Біафра. Але сепаратисти на півдні Нігерії не однорідні: етнос огоні також прагне створити власну державу – “Огоніленд”. Таким чином, можна проводити певні паралелі з “ДНР” та “ЛНР” на сході України.
Хто стоїть за сепаратизмом у Нігерії?
- З одного боку, це місцеві бандити, які заробляють у такий спосіб, здійснюючи напади на нафтовидобувні компанії і платформи, а потім вимагають викуп за взятий у заручники персонал. Не гребують вони і морським піратством, від якого страждають і українські моряки.
- Проте частина населення має об’єктивні причини для повстання через отруєння нафтовиками територій, де вони проживають, що позбавляє цих людей доступу до чистої питної води.
Читайте: Екс-президент Гамбії втік із країни – з бюджету зникло $11 млн
Викрадення дівчат – один з головних методів діяльності Боко Харам. У квітні минулого року відбулась світова акція на підтримку викрадених дівчат. На світлині – Мішель Обама
Інша споріднена риса Нігерії з Україною – це, на жаль, високий рівень корупції.
Колишній прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон назвав Нігерію – “фантастично корумпованою державою”. Проте президент Нігерії Мохаммаду Бухарі у відповідь на це закликав британців допомогти повернути гроші, які викрали нігерійські чиновники, які в даний час затримані у Лондоні.
Як це не парадоксально, однак Великобританія стала “притулком” для концентрації брудних грошей з Нігерії, вкрадених з державної скарбниці.
Нагадаємо, що у рейтингу Transparency International за 2016 рік, Україна та Нігерія розташовуються поруч – на 131 і 136 місці (із 176 країн) відповідно.
Читайте: Війна Ефіопії та Еритреї: перша російсько-українська
Лагос – найбільше місто і колишня столиця Нігерії
Ще однією спільною сумною рисою України та Нігерії є слабкість національних валют обох держав.
Якщо в 2015-му найбільш слабкою валютою світу вважалася гривня (девальвація 48,7%), то у 2016 її місце посіла нігерійська найра (втрата 40% своєї вартості).
Щоб уявити масштабність втрат від девальвації валюти, можна навести наступний приклад: найбагатший нігерієць – Аліко Данготе лише за один день 20 червня 2016 року втратив $3,7 млрд (четверть своїх статків).
Читайте: Гуманітарна катастрофа в Африці – 20 млн людей вмирають від голоду
Абуджа – нова столиця Нігерії
Досвід Нігерії, корисний для України
- По-перше, це уміння політичних еліт домовлятися заради політичної стабільності.
Нігерія є етнічно строкатою та мультикультурною країною із жорстким поділом на мусульман та християн, відносини між якими залишаються напруженими.
Тим не менш, політичним елітам обох груп вдається домовлятися й досягати консенсусу щодо “чуттєвих” для обох таборів політичних питань.
Фактично, провідники груп домовились чергуватися і в мирний спосіб передавати президентську владу, хоча юридично такий принцип ніде не закріплений. Цей джентльменський політичний консенсус свідчить про політичну зрілість еліти Нігерії, яка заради стабільності в країні уміє знаходити компроміс.
Читайте: Війна у Південному Судані: неочевидно драматичні паралелі з Україною
Лагос, острів Вікторія
Нігерія не намагається боротися зі своєю історією, переписуючи її кожного разу, коли до влади приходить нова політична сила.
У Нігерії історія країни сприймається такою, яка вона є, на ній не спекулюють, не відбувається політизація історії.
Наприклад, в нігерійських містах можна знайти вулицю Сані Абачі – колишнього військового диктатора країни, якого звинувачують у викраденні £5 млрд, а обставини його смерті залишаються також суперечливими (був отруєний двома індійськими повіями).
Проте нігерійці тверезо дивляться на свою історію – і на героїчну, і на ганебну, оскільки не все негативне можна просто взяти і вирізати з пам’яті і вдавати, що цього не було.
Читайте: В Африці почалася нова війна
В України і Нігерії багато спільних освітніх програм
Нігерія досягнула високого рівня розвитку медицини.
Коли Західну Африку (Гвінея, Ліберія, C’єрра-Леоне) у 2014-2016 роках охопила епідемія смертоносної лихоманки Ебола, були ризики її поширення і на Нігерію. Проте у країні були вжити превентивні заходи – розробили власну вакцину проти вірусу – Nano Silver.
Уряд Нігерії запровадив грантову систему для вивчення медицини за кордоном. Багато нігерійців навчаються в Україні
Інший цікавий факт про Нігерію – у країні розвинута потужна кіноіндустрія.
Нігерійський Ноллівуд стоїть в одному ряді з американським Голівудом та індійським Болівудом, якщо не за якістю, то за швидкістю виробництва кінопродукції.
Ноллівуд знімає фільми шаленими темпами – приблизно 200 стрічок на місяць, тобто більше, ніж виробляється у США. Їхня якість, щоправда, не дуже висока, бо споживач місцевий. Тим не менш, культурним продуктом Ноллівуду вдалося заповнити ввесь інформаційний простір Нігерії, витіснивши іноземний продукт.
Цей досвід може бути корисний і для України, якщо ми хочемо зменшити частку іноземного продукту у національному інформаційному просторі.
Кот-д’Івуар
Кот-д’Івуар – держава в західній Африці, колишня французька колонія. Назва країни до 1986 року офіційно перекладалась як Берег Слонової Кістки.
Українцям дана держава багато в чому відома завдяки успішним виступам її футбольної збірної на міжнародних турнірах, а також придбанні івуарійських футбольних легіонерів відомими клубами “старої Європи”.
“Слони”, як називають місцеву футбольну збірну, відіграють важливу роль у соціальному житті держави. Нещодавно футболісти збірної закликали своїх співвітчизників до миру в країні, щоб подолати громадянський конфлікт, який розколює суспільство.
Особливість Кот-д’Івуара в тому, що 10 років громадянських воєн (2002-2007, 2010-2011) не вплинули істотно на економіку країни. Війна проходила наче в паралельній реальності реальності. Економічний спад, звичайно, був, але не такий катастрофічний.
Після встановлення миру в Кот-д’Івуарі в 2011-му, країна досягнула значного прогресу в економічних реформах, зокрема, створивши умови для легкості ведення бізнесу. Зараз Кот-‘Івуар є лідером в Африці за темпами економічного зростання (у поточному році очікується до 8%).
Читайте: Війна у Південному Судані: неочевидно драматичні паралелі з Україною
Через браконьєрство, зокрема в Кот-д’Івуарі, африканський слон – вимираючий вид тварин
Крім нафтовидобувної, текстильної промисловості, машинобудування, Кот-д’Івуар продовжує розвивати сільське господарство.
Кот-д’Івуар вважається “шоколадним гігантом”, оскільки країна виробляє до 40% какаобобів в світі.
Тим не менш, залежність Кот-д’Івуару від колишньої метрополії зберігається.
Значний обсяг торгівельних операцій зав’язані на французьких компаніях, які контролюють ключові галузі економіки та логістичну інфраструктуру Кот-д’Івуару.
Читайте: В Африці почалася нова війна
Незважаючи на стрімкий економічний розвиток, зміни не торкаються сільської місцевості Кот-д’Івуара
Що об’єднує Україну з Кот-д’Івуаром?
- По-перше, обидві держави є великими гравцями на світовому аграрному ринку.
- По-друге, є геополітична схожість.
Кот-д’Івуар – великий транзитний хаб Західної Африки, морські порти якого дають можливість реалізувати свою продукцію відрізаним від моря сусіднім державам, таким як Малі і Буркіна-Фасо. Морський порт Абіджан, в цьому сенсі, є побратимом Одеси, найбільшого порту Чорноморського регіону, через який відбувається відправлення вантажів з Білорусі та Молдови.
- По-третє, діяльність українських миротворців у Кот-Д’івуарі.
Українські миротворці у складі місії ООН зробили вагомий внесок у відновлення миру в Кот-Д’івуарі. Українські військові проводили не тільки евакуацію мирного населення, але і брали участь в ліквідації збройних арсеналів.
Абіджан, столиця Кот-д’Івуару
Гана
Гану називають еталоном демократії в Африці. Політична стабільність, відсутність війн і переворотів, передача влади в мирний демократичний спосіб, це реалії сучасної Гани.
Однак ще зовсім недавно (до 1990-х) в Гані військові режими змінювались ледь не кожні 2-3 роки. Тим не менш, країна політично одужала, були проведені необхідні реформи в економіці.
Це дозволило залучити іноземні інвестиції, зокрема в нафтовидобувну галузь. ВВП Гани ріс фантастичними темпами: для прикладу, у 2011-му ВВП виріс відразу на 15%. З цієї причини Гану стали називати, за аналогією з азіатськими тиграми, “африканським левом“.
Аккра, столиця Гани
Але лідери Гани не врахували один момент: поза увагою залишилась сфера енергетики, яка виявилась не здатною збільшити обсяги виробництва електроенергії синхронно із зростанням економіки.
У країні виник енергетичний голод – щорічно не вистачало 700 МВт електроенергії. Так з’явився сумнозвісний феномен dumsor – регулярні і непередбачувані перебої в електропостачанні об’єктів промисловості і житлових районів через брак електричного струму. Тільки в 2015-му Гана пережила 159 днів блек-ауту.
Як і Україна в 1990-х, Гана зіткнулась з енергетичною кризою, що руйнує її економіку.
Уряд Гани намагається вирішити проблему за допомогою імпорту електроенергії з Нігерії. Крім того, в турецькій компанії Karpowership в 2016-му була орендована плавуча електростанція, що працює на мазуті. Паралельно компанія General Electric почала будівництво в Гані найбільшою в Африці газової електростанції вартістю $1 млрд.
Віялові відключення електроенергії знайомі як для жителів України, так і Гани
Інший цікавий, але сумний факт щодо Гани – у країні розташований найбільший у світі смітник відпрацьованих електронних приладів.
Щороку з усього світу, але найбільше із Західної Європи та США, до Гани під виглядом вживаної електроніки завозять 200 тис тон електронного непотребу, який надзвичайно дорого утилізувати.
Окрім того, що на звалищі працюють переважно підлітки від 10 до 18 років, електронні відходи, насичені ртуттю, свинцем, важкими металами отруюють ґрунти та підземні води Гани й загрожують країні масштабною екологічною катастрофою.
Негативний приклад Гани має підштовхнути українців до більш обачливого та дбайливого ставлення до власної природи.