Протести в Росії продовжуються вже чотири тижні. Щосуботи активісти виходять на вулиці, вимагаючи справедливих виборів.
А намагання влади їх зупинити, організовуючи одночасно з мітингами концерти та фестивалі, не призводять до бажаного ефекту.
Що відбувається?
У суботу, 10 серпня, пройшла вже четверта хвиля масових акцій протесту. До Москви приєдналось ще декілька великих міст, зокрема Санкт-Петербург та Ростов-на-Дону.
Мітингарі виступають за чесні та вільні місцеві вибори, підтримуючи опозиційних кандидатів, яким відмовили у реєстрації на виборах до міськдуми Москви.
На останній захід зібралось понад 50 тис. осіб, підрахували місцеві організації.
– Те, що в РФ, де все підпорядковано президентській вертикалі, немає політичної конкуренції, притупляє здатність влади адекватно реагувати на ті чи інші процеси, – каже політолог Олеся Яхно.
Вона додає, якби в міськдуму Москви зайшло три-чотири опозиційних кандидати, це б не обвалило систему монопольної влади.
– В цьому сенсі чим більше помилок робитиме влада, а непропорційне застосування сили – це помилка, тим більш активно реагуватиме суспільство.
Численні затримання
Надзвичайна жорстокість правоохоронців, які без розбору скручуть і жінок, і неповнолітніх, і старих, лякає. А відео з їх кричущою несправедливою поведінкою ширяться інтернетом.
На останньому мітингу, а він був санкціонований, затримали 256 осіб. І це не так вже й багато.
20 липня на санкціонований мітинг зібралось 12 тис. людей, з яких понад 800 було затримано. 1400 затриманих нараховували активісти вже через тиждень – 27 липня.
Несанкціонований з владою міста мітинг 3 серпня обернувся поїздкою до відділку для 1 тис. людей.
Причому частина з них – неповнолітні. Тільки на останній акції їх було більше 10.
Підтримка зростає
Протестувальників підтримують лідери думок, музиканти та культурні діячи. Серед них – журналісти Леонід Парфьонов, Юрій Дудь, гурти IC3PEAK і Кровосток, співаки Oxxxymiron, Face, комік Данило Поперечний та ін.
Читайте: На протест у Москві прийшли російські знаменитості
Вони звертають увагу на силові затримання активістів та закликають росіян не бути байдужими.
Це тільки початок
Масові мітинги, які проходять в Росії, перебувають на стадії розвитку, вважає політолог. Їх функція– можливе формування запиту суспільства на зміни, а не зміна влади.
– Так в Росії не буває – з’являється опозиція і стає владою. Як правило, в Росії інших варіант – формується запит на зміни і починаються процеси в елітах, які розуміють, що треба змінювати. Система тоді починає руйнуватись зсередини, – пояснює Яхно.
Вона прогнозує – численність протестувальників буде тільки зростати. Люди вже показали, що, попри можливість бути побитими або арештованими, вони виходять на вулиці.
Питання в тому, як далі розгортатимуться події.
– Чи протестний процес набуде формату політичних вимог, на які погодиться або не погодиться влада, або це буде силове протистояння, коли протестувальники розумітимуть, що немає сенсу навіть в політичних вимогах, тому що їх не виконуватимуть.
Якщо продовжуватиметься силове протистояння, прогнозує політолог, це може дійти до невизнання виборів в думу, якщо не будуть зареєстровані кандидати.
– Це може бути довгострокова історія. Якщо зайде в силовий формат, то цей процес буде важко зупинити.
Причому ані сам Путін, ані федеральні канали не реагують на події, що відбуваються у столиці. Під час останнього мітингу, приміром, президент РФ катався на мотоциклі на байк-шоу в окупованому Криму. А новинні програми головних каналів Росії побіжно згадали “незначні” акції протесту, не акцентуючи на них увагу.
– Якщо Путін відреагує – покаже, що це дійсно проблема. Тимчасово Росія може консервувати внутрішні проблеми за рахунок пошуку зовнішніх псевдоворогів, але це не може продовжуватись безкінечно, – підсумовує політолог.
Протести у світі
Антиурядові мітинги та акції протестів останні за півроку охопили майже всі материки світу. Декілька місяців вулицями Франції ходили жовті жилети, вимагаючи справедливої соціальної політики. І більшу частину їх вимог владі довелось виконати. Вони перетворились в опозицію, яка час від часу нагадує про себе на вулицях Франції.
Президентська криза у Венесуелі, яка супроводжувалась зміною влади та численними заворушеннями в країні, тривала майже півроку.
І нарешті масові акції майже одночасно з російськими проходять у Китаї. Ще чотири місяці тому у Гонконзі почались протести проти закону про екстрадицію, який дозволив би відправляти людей на материковий Китай для суду. Чисельність мітингів досягала мільйонів людей. Закон про екстрадицію був скасований, однак акції переросли в несанкціоновані антиурядові мітинги і продовжуються й досі.
Події призвели до транспортних колапсів. 12 серпня міжнародний аеропорт Гонконгу був змушений скасувати всі вильоти через акції протесту, які тривають в головному терміналі четвертий день.
Проти мітингарів застосовують сльозогінний газ, перцеві спреї, гумові кулі і кийки, а вони зі свого боку будують барикади та укріплюють позиції.
Запит суспільства на справедливість, бажання захистити свої права – тенденція, яка дедалі активніше шириться світом. У 2019 році народ відмовляється визнавати політичну диктатуру та монополію з боку влади.
Лілія Ященко