Протести у Киргизстані почалися 5 жовтня і тривають досі. Люди вийшли на вулиці міст після того, як в країні пройшли парламентські вибори.
Чим незадоволені місцеві жителі, чого вимагають і чим все може закінчитися – читайте в матеріалі.
Чому почалися протести
4 жовтня у Киргизстані пройшли парламентські вибори. ЦВК оголосила, що виборчий поріг подолали чотири партії, три з яких – провладні.
Зокрема, дві провладні партії Бірімдік і Мекен Киргизстан здобули переконливу перемогу, отримавши приблизно по 24% голосів кожна. У партії Киргизстан набралося, за офіційними даними, трохи більше 8% голосів. Її також вважають близькою до влади.
Єдина опозиційна партія Бутун Киргизстан пройшла в парламент, подолавши семивідстоковий бар’єр і здобувши 7,13% голосів.
Після закінчення голосування більшість опозиційних партій, які не пройшли в парламент, закликали людей вийти на мітинг у столиці країни — Бішкеку. На акцію протесту вийшли прихильники 11 партій. Вони вимагають скасувати підсумки виборів і провести повторне голосування.
За словами міжнародних спостерігачів, на виборах були серйозні порушення, зокрема підкуп та залякування виборців.
Протести і звільнення екс-президента Киргизстану з СІЗО
Місцева міліція 5 жовтня почала розганяти протестувальників і використовувати проти них світлошумові гранати, водомети і кийки. Люди ж розбирали бруківку, щоб протистояти силовикам.
Після цього мітингувальники звели барикади. Спецпризначенці спробували їх розібрати, але у них полетіло каміння та запальні суміші. Силовики використовували гумові кулі та шумові гранати.
Проте мітингувальникам у Бішкеку все ж вдалося прорватися і захопити будівлю Білого дому, у якому засідає парламент і де розміщена адміністрація президента та уряд.
Згодом на вимогу демонстрантів звільнили із СІЗО екс-президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва.
Раніше його звинувачували у незаконному збагаченні, корупції, вбивстві співробітника спецпідрозділу Держкомітету нацбезпеки, звільненні у 2013 році кримінального авторитета Азіза Батукаєва, а також у збройному опорі владі та причетності до двох незаконних оборудок із земельними ділянками.
У червні 2020 року Атамбаєва засудили до 11 років і двох місяців позбавлення волі.
Скільки людей постраждали під час протестів
Згідно з інформацією МОЗ, внаслідок протестів у Бішкеку протягом 5-6 жовтня постраждало 768 жителів. 218 людей терміново госпіталізували, семеро з них перебувають у важкому стані в реанімації. В результаті протестів загинула одна людина.
Решта протестувальників повернулися додому після надання невідкладної допомоги.
Читайте: Протести в Киргизстані: в захопленій активістами будівлі парламенту спалахнула пожежа
Перші економічні наслідки протестів
Для запобігання відтоку капіталу з Киргизстану, Нацбанк країни призупинив роботу міжнародної платіжної системи SWIFT.
А напередодні Національний банк для безпеки фінансово-банківського сектору країни і збереження активів фінансово-кредитних організацій рекомендував комерційним банкам і небанківським фінансово-кредитним організаціям призупинити свою діяльність і посилити заходи безпеки до стабілізації політичної ситуації.
Невизнання виборів і реакція влади
6 жовтня Центральна виборча комісія Киргизстану визнала недійсними парламентські вибори. Член ЦВК Гульнара Джурабаєва також заявила, що цією виборчою кампанією Центрвиборчком дискредитував себе.
Тому наразі обговорюється питання про його саморозпуск і дострокове складення повноважень.
Тим часом прем’єр-міністр Киргизстану Кубатбек Боронов вже подав у відставку. Але парламент країни відразу проголосував за призначення Садира Жапарова новим очільником уряду.
Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков звернувся до протестувальників і закликав припинити безлади, а також додав, що у країні відбулася спроба державного перевороту.
Реакція країн на протести
Прес-секретар президента Казахстану Берік Уалі зазначив, що все, що відбувається в Киргизстані, є внутрішньою справою цієї країни. Також він сподівається на стабілізацію ситуації згідно з конституцією.
В МЗС Узбекистану також сподіваються на якнайшвидшу стабілізацію ситуації в Киргизстані і готові надати всіляку підтримку.
США уважно стежать за подіями в країні та закликають до мирного врегулювання ситуації.
– Ми просимо всі сторони утриматися від насильства і вирішити ситуацію мирним шляхом. Ми закликаємо всіх сусідів Киргизької Республіки і міжнародних партнерів утриматися від порушення суверенітету країни в такий делікатний момент в її національній історії, – заявили у посольстві США у Бішкеку.
Прес-секретар посольства Росії в Киргизії Віктор Харченко закликав всіх учасників до врегулювання ситуації в правовому полі.
Водночас президент РФ Володимир Путін зазначив, що вибори в Киргизстані визнали демократичними і те, що там сталося після них, звичайно, не може не турбувати.
У зв’язку з погіршенням безпекової ситуації в Бішкеку та в інших окремих населених пунктах Киргизької Республіки посольство України наполегливо рекомендувало громадянам уникати місць скупчення людей через масові протести у столиці країни та інших містах, а також проявляти підвищену пильність і обережність.
Кому вигідні протести і чим вони можуть закінчитися
Політичний експерт Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV розповів, що протести в Киргизстані пов’язані, передусім, з тим, що це все-таки бідна країна, яка ще й постраждала від пандемії коронавірусу. Тому накопичилося багато проблем, які викликали невдоволення у суспільства.
Що стосується реакції країн на протести, то, на думку політолога, Росія і Китай займуть вичікувальну позицію.
– Киргизстан багато заборгував Китаю, який протягом останніх років був основним фінансовим донором для країни. Тому він точно не зацікавлений у нестабільності і в тому, щоб там тривали революційні події.
Також Олександр Мусієнко назвав кілька варіантів того, чим можуть закінчитися протести:
– По-перше, можуть бути перевибори до парламенту, щоб заспокоїти людей. По-друге, люди можуть вимагати відставки президента і спільні вибори. Існує варіант, що ситуацію все ж вдасться стабілізувати. Крім того, так склалося, що в опозиціонерів немає лідера.
Тим часом п’ять опозиційних політичних партій Киргизстану (Реформа, Мекен Интимаги, Ийман Нуру, Чон Казат і Ордо), які проігнорували парламентські вибори 4 жовтня, заявили про створення Народної координаційної ради.
Об’єднання опозиційних партій закликає люструвати всіх політиків Киргизстану і створити нові органи влади.
Вікторія Гірко
Фото: Sputnik Кыргызстан
