Унаслідок ураження ворожого крейсера Москва ракетами Нептун багато російських моряків, які перебували у складі екіпажу, зазнали серйозних поранень.
Зокрема, близько сорок окупантів загинуло, а деякі залишилися без кінцівок. Про це свідчать дані матроса-строковика, який вижив і зв’язався з матір’ю 15 квітня, наступного дня після загибелі крейсера.
Повний текст історії матері російського моряка Чорноморського флоту:
Син сказав, що крейсер був підбитий із суші, з українського боку. Просто так пожежа б не сталася. Є загиблі, є поранені, зниклі безвісти. Син мені зателефонував, коли їм дали телефони. У них залишилися документи та [їх особисті] телефони на крейсері.
Він мені дзвонить і плаче від того, що побачив. Це було страшно. Зрозуміло, що не усі вижили. Намагалися самотужки загасити пожежу після того, як у крейсер потрапили трьома ракетами Нептун. Я, як мати, навіть не знаю, які слова підібрати. Я просто дуже щаслива, що син мені зателефонував, що він живий і здоровий.
Я не хочу афішувати все це на публіку, тому що я підставлю свого сина. Вони давали підписку про нерозголошення перед тим, як потрапили на крейсер. Ви зрозумійте мене, мені страшно. Це дуже страшно. Це моторошно, і я не знаю, як дочекатися мені свого сина.
Загинуло близько сорока людей. Кілька людей пропали безвісти. І багато поранених.
Поранені переважно з відірваними кінцівками, бо були такі вибухи — і те, що здетонувало, і те, що потрапили ракети.
Загалом, коли мені 15 числа вже син зателефонував, він плакав. Він каже: Мамочко, я ніколи не думав, що в мирний, в принципі, час я потраплю в таке місиво. Я навіть не буду тобі говорити у подробицях, що я бачив. Це так страшно.
Я не знаю, як пережити, як дочекатися свого сина, щоб він дослужив, ви мене зрозумієте правильно. Я як мати … Я просто … Це жахливо. І в ЗМІ, зрозуміло, що не кажуть усіх подробиць. Чому? Тому що Міністерство оборони не хоче визнавати поразки з боку України. Не хоче визнавати, що такий крейсер зазнав аварії.
Джерело: Novaya Gazeta Europe