47% опитаних мешканців Казахстану, які ідентифікують себе як казахи, вважають, що в Україні відбувається війна між Росією та Україною. Натомість, респонденти, які ідентифікують себе як росіяни, переважно дотримуються думки, що це “спеціальна воєнна операція Росії” або “війна Росії з НАТО” (50%). Це дані дослідження настроїв людей у Казахстані, проведеного Київською школою економіки (KSE) та дослідницькою компанією Gradus Research.
Дослідження думок в Казахстані щодо війни в Україні / Фото: Gradus
40% казахських росіян вважають ціллю Росії в Україні “захист населення Донбасу”. Серед казахів такої думки дотримуються 10%. Натомість у три рази більше (31%) згодні з тим, що Росія хоче окупувати Україну і приєднати її до себе.
– Коли ми бачимо у Казахстані цифру 20% тих, хто підтримує війну, корисно “копнути глибше”. І там ми побачимо, що розділ думок йде за етнічною ознакою: 42% росіян і тільки 11% казахів підтримують війну – розрив у 4 рази. Майже 70% респондентів, які ідентифікують себе як казахи, не підтримують дій Росії. Можливо, тому що не хочуть, щоб їх також денацифікували, – зауважує Євгенія Близнюк, директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Дослідження думок в Казахстані щодо війни в Україні / Фото: Gradus
Ще одна казахська соціальна група, яка не підтримує війну, – це молода генерація. Мешканці великих міст Казахстану віком до 35 років значно менше підтримують дії російської армії в Україні порівняно з іншими віковими групами та менше підтримують медійні повідомлення про нацизм в Україні.
Згідно з даними Бюро національної статистики Агентства зі стратегічного планування та реформ Республіки Казахстан, у 2021 році населення Казахстану становило 19 млн осіб, а частка казахів у етнічному складі досягла 70%.
– Сьогодні весь цивілізований світ шокований не тільки жахливою військовою агресією Росії, але власною неспроможністю передбачити та зрозуміти цю війну. Дослідження пострадянського простору були обмежені, часто з ухилом до вивчення “містичної російської душі”, читання російської історії, літератури, філософії. Одночасно з цим було дуже мало наукових досліджень саме причинно-наслідкових зв’язків між тим, як працюють сучасні інституції, формується громадська думка, приймаються рішення політичними елітами та громадянами. Більше того, подібні дослідження не часто розроблялись в Україні. Ми хочемо змінити це та допомогти світу краще розібратись у тому, що відбувається не тільки в Україні та Росії, але і в сусідніх країнах. Саме тому разом з нашими партнерами ми плануємо проводити систематичні дослідження, – наголосив керівник соціологічних досліджень KSE Тимофій Брік.
Дослідження проведене в рамках проєкту KSE Research of Democracy and Governance. Його мета – оцінити розвиток та становлення демократій, а також потенційні загрози на пострадянському просторі.
Період проведення опитування – 12-14 квітня 2022 року. У ньому взяли участь 1 186 респондентів віком 15-54 роки, які мешкають у великих містах Казахстану (Алмати, Нур-Султан, Актобе, Караганда, Усть-Каменогорськ, Шимкент). Метод опитування – самозаповнення анкети у спеціальному додатку Gradus на смартфоні.
