Зі зростанням військових амбіцій Кремля загроза прямої війни між Росією та НАТО стає дедалі реальнішою. Поки російський ВПК нарощує обсяги виробництва снарядів, дронів і ракет, що вже незабаром перевищать потреби армії РФ в Україні, ситуація на міжнародній арені стає дедалі напруженішою. Особливо після ударів США та Ізраїлю по Ірану – союзнику Росії.
Агресивні заяви Путіна
Путін озвучує дедалі агресивніші заяви. На Петербурзькому міжнародному економічному форумі він прямо сказав: Я вважаю росіян і українців одним народом, і в цьому сенсі вся Україна – наша.
На тлі цих подій лідери НАТО зібралися на саміті в Гаазі. Очікується, що президент США Дональд Трамп підтвердить відданість статті 5 договору НАТО про взаємний захист. Але в розмові з журналістами на борту Air Force One він заявив, “яке саме зобов’язання передбачає стаття 5 – залежить від вашого визначення”.
– Я дам вам точне визначення, коли прибуду, – сказав він.
Такі заяви лише підживлюють європейські сумніви щодо надійності американських гарантій. На саміті G7 у Канаді Трамп навіть запитав, чому Росія не присутня серед учасників.
$1,5 трлн за рік війни
Згідно з оцінками Bloomberg Economics, війна між Росією і НАТО у перший рік може обійтися світовій економіці у $1,5 трлн – приблизно стільки ж, скільки коштувало повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Причини – руйнування в зоні бойових дій, стрибок цін на енергоносії через блокування російських поставок і обвал фінансових ринків.
Якщо конфлікт пошириться на інші країни Європи – втрати будуть ще більшими. Можливі масові жертви, потоки біженців, зупинка торгівлі в Балтійському морі, атаки на інфраструктуру.
Сценарій початку війни передбачає провокацію. Наприклад, Росія може інсценувати зупинку потяга Москва — Калінінград на території Литви, після чого ввести війська “для захисту своїх громадян”. Також можливі одночасні атаки на Естонію й Латвію, блокада Сувальського коридору, захоплення островів у Балтійському морі.
У відповідь Балтія активує статтю 5, а західні країни – навіть за відсутності миттєвої реакції НАТО – почнуть оборону. Ударна відповідь РФ по базах НАТО та критичній інфраструктурі лише загострить конфлікт.
Погрози Кремля щодо ядерної зброї можуть стримувати деякі європейські столиці, але не східний фланг альянсу. Там звикли до шантажу Путіна.
Чи можлива війна з країнами НАТО
Пряма атака на територію НАТО залишається малоймовірною – наразі Росія не має ресурсів для війни на два фронти. Однак деякі російські воєначальники відкрито натякають, що їхні цілі не обмежуються Україною.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і низка європейських розвідок вважають, що протягом п’яти років Росія потенційно зможе розпочати агресію проти альянсу. Данія оцінила термін початку можливої локальної війни з сусідньою країною в шість місяців, а масштабнішої загрози для НАТО – у два роки.
Країни Балтії – Литва, Латвія й Естонія – залишаються найуразливішими. Вони мають спільні кордони з Росією та Білоруссю, історичні й етнічні фактори, що потрапляють під путінське імперське мислення. Напад на них автоматично стане випробуванням для НАТО.
На фоні атаки Трамп може зволікати. Ймовірний сценарій – допис у Truth Social із закликом “мир, а не війна” та зверненням до Європи з закликом “говорити з Володимиром”. Тим паче, що нещодавно він уже назвав Путіна другом, який “може укласти угоду з Києвом”, і відкинув ідею нових санкцій.
Незважаючи на це, європейські уряди продовжують готуватися. Країни Балтії вже виходять з міжнародної угоди про заборону мін, а НАТО планує посилення ППО на східному фланзі. Росія тим часом зміцнює військові бази в Калінінграді та на кордоні з альянсом.
