В суботу, 20 червня, відзначають Всесвітній день біженців – дату, яка щороку фіксує масштаб глобальної вимушеної міграції.
За даними UNHCR, наприкінці 2025 року у світі було понад 41,6 мільйона біженців і близько 68,7 мільйона – внутрішньо переміщених осіб.
Українці залишаються однією з ключових груп у цій статистиці, адже за даними Євростату саме вони формують одну з найбільших хвиль переміщення в Європі.
Як змінилася кількість біженців у світі, які країни приймають найбільше переміщених осіб та яке місце в цих процесах займає Україна – читайте в матеріалі.
Всесвітній день біженців 2026: головні цифри глобальної міграційної кризи
Згідно з останнім звітом Global Trends, опублікованим у червні 2026, наприкінці 2025 року у світі налічувалося 41,6 млн біженців. Сюди входять ті з них, хто перебуває під мандатом УВКБ ООН, особи, що перебувають у ситуаціях, подібних до біженських та інші люди, які потребують міжнародного захисту.
Крім того, у світі було зафіксовано 9 млн шукачів притулку, які на кінець 2025 року очікували на рішення щодо своїх заяв про надання притулку.
Ще 68,7 млн людей були внутрішньо переміщеними особами, які залишили свої домівки через конфлікти або насильство, але залишалися в межах власних країн.
Кількість внутрішньо переміщених осіб також зменшилася завдяки поверненню ВПО, переважно в Демократичній Республіці Конго, Судані та Сирії. Водночас у звіті наголошується, що багато повернень відбувалися за несприятливих обставин, а умови реінтеграції для людей, які повернулися додому, залишаються надзвичайно складними.
За даними Global Trends, нині кожна 70-та людина у світі, або 1,4% населення планети, є примусово переміщеною.
– Для багатьох біженців переміщення починається як порятунок, але триває все життя. Гуманітарна допомога необхідна, однак це не кінцева точка. Біженцям необхідно вчитися ставати активними агентами, які контролюють своє майбутнє. Нам потрібна зміна парадигми, яка створить нове відчуття надії та можливостей для людей, які рятуються від війни та переслідувань, – заявив Верховний комісар ООН у справах біженців Бархам Саліх.
Наприкінці 2025 року кількість біженців під мандатом УВКБ ООН та інших осіб, які потребують міжнародного захисту, скоротилася на 3% і становила 35,6 млн осіб. До цього показника входять 28,5 млн біженців, які перебувають під мандатом УВКБ ООН, зокрема люди, що перебувають у ситуаціях, подібних до біженських, а також 7,2 млн інших осіб, які потребують міжнародного захисту. Крім того, ще 6 млн становили палестинські біженці відповідно до мандату БАПОР.
Згідно зі звітом Global Trends, сім із десяти біженців, які перебувають під мандатом УВКБ ООН, а також інших осіб, які потребують міжнародного захисту, походять лише з шести країн світу: Афганістану, Південного Судану, Судану, Сирії, України та Венесуели.
Аналітики зауважують, що більшість людей, які змушені залишати свої домівки через війну, конфлікти або переслідування, залишаються неподалік від країни походження. Наприкінці 2025 року 65% біженців перебували у сусідніх країнах, що відповідає показникам попередніх років.
У звіті також наголошується, що країни з низьким і середнім рівнем доходу продовжують приймати більшість біженців у світі. На них припадає 68% усіх біженців та інших осіб, які потребують міжнародного захисту.
Згідно зі звітом, найбільшу кількість осіб, які потребують міжнародного захисту, приймали Колумбія, Німеччина, Туреччина, Уганда, Ісламська Республіка Іран, Чад і Пакистан.
Повернення біженців та ВПО у 2025 році
У 2025 році до своїх регіонів або країн походження повернулися 14,7 млн людей. До цієї кількості входять майже 4,4 млн біженців і 10,3 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це на 49% більше порівняно з 2024 роком.
Це повернення біженців у 2025 році стало другим за масштабами з моменту, коли УВКБ ООН почало вести відповідну статистику у 1965 році.
За даними звіту, 92% усіх повернень припали лише на Демократичну Республіку Конго (3,6 млн), Судан (3,5 млн), Сирію (3,3 млн), Афганістан (2 млн), Україну (718,3 тис.) та М’янму (415,2 тис.).
Згідно з офіційними урядовими даними, ще 81,8 тис. біженців були переселені або прибули через програми спонсорської підтримки. Крім того, 93,5 тис. біженців отримали громадянство або статус постійного проживання протягом року.
Біженці повертаються навіть за несприятливих умов
У звіті зазначається, що більшість біженців прагнуть повернутися додому та відновити своє життя за умови наявності безпеки й стабільності.
Водночас значна частина повернень у 2025 році відбувалася за несприятливих обставин або до вкрай нестабільних регіонів. Афганські біженці часто були змушені повертатися через зміни політики в країнах перебування.
Внутрішньо переміщені особи в Демократичній Республіці Конго залишали місця проживання після примусового закриття поселень.
Сирійські та суданські біженці й ВПО поверталися навіть попри проблеми з безпекою, нестачу базових послуг та обмежені можливості для забезпечення засобів до існування.
У доповіді наголошується, що такі повернення навряд чи будуть сталими без значних інвестицій у реінтеграцію. Підтримка необхідна для відновлення країн, які зазнали руйнівного впливу конфліктів, а також для допомоги країнам, що приймають біженців.
Інвестиції необхідні як для підтримки реінтеграції тих, хто повертається додому, так і для того, щоб біженці могли забезпечувати себе та свої родини й робити внесок у розвиток країн притулку до моменту, коли умови в країнах походження дозволять їм безпечно повернутися.
Скільки українців наразі перебувають під тимчасовим захистом у Євросоюзі
За даними Євростату, станом на кінець квітня 2026 року статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу мали 4,37 млн громадян України, які виїхали з країни через війну.
Таким чином, порівняно з кінцем березня 2026 року їхня кількість збільшилася на 42 990 осіб, або на 1%.
Найбільше українців зі статусом тимчасового захисту фіксують в Німеччині, де зареєстровано 1 279 660 осіб, що становить 29,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС. На другому місці – Польща з 971 255 особами (22,2%), а на третьому – Чехія, де статус тимчасового захисту у 384 435 громадян України (8,8%).
Лише за квітень 2026 року кількість українців під тимчасовим захистом зросла у 24 країнах ЄС та скоротилася – у трьох.
Більшість нових біженців фіксують у Польщі, де їх тепер більше на 9 850 осіб (+1%). Також значне зростання в Італії, де число українців під тимчасовим захистом збільшилося на 7 020 осіб (+20,8%), а також – у Німеччині, де приріст становив 4 705 осіб (+0,4%).
Водночас найбільше скорочення кількості осіб зі статусом тимчасового захисту було зафіксовано у Франції, де показник зменшився на 440 осіб (-0,9%). В Ірландії кількість бенефіціарів скоротилася на 125 осіб (-0,1%).
Найвищий показник громадян України під тимчасовим захистом у розрахунку на тисячу жителів зафіксовано в Чехії – 35,2 особи на тисячу населення. Далі йдуть Польща з показником 26,6 та Словаччина з показником 26,5. Для порівняння, середній показник по Європейському Союзу становив 9,7 особи на тисячу населення.
Всього станом на 30 квітня 2026 року громадяни України становили понад 98,5% усіх бенефіціарів тимчасового захисту в Європейському Союзі.
У структурі осіб, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, дорослі жінки становили 43,4% від загальної кількості. Частка дорослих чоловіків становила 26,7%, а неповнолітні складали майже третину всіх бенефіціарів тимчасового захисту – 29,9%.
Таким чином, попри незначне скорочення загальної кількості біженців у світі у 2025 році, масштаби вимушеного переміщення залишаються безпрецедентними.
Для України проблема вимушеного переміщення залишається особливо актуальною, адже наша країна й надалі входить до переліку держав, які формують основну частину світової кризи біженців.
Всесвітній день біженців нагадує, що за кожною цифрою у звітах ООН стоять людські історії, а повернення додому для мільйонів українців досі залишається не реальністю, а надією.
