Медіаграмотність включає три фактори – набір навичок, звичок та спосіб мислення. Варто перевірити, з’ясувати та переконатися у правдивості інформації, перш ніж вірити на слово.
Про це заявив представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату під час міжнародної конференція з медіаграмотності в Києві, повідомляє Детектор медіа.
Представник ОБСЄ про медіаграмотність
– На мою думку, справа у звичці, коли ми ставимо собі питання. Кому вигідна ця інформація? Чи можна перевірити цю інформацію? Хто її підготував? Які будуть наслідки, якщо я повірю чи не повірю цій інформації? І тоді можна сказати: ми просимо пересічних громадян думати як аналітики. Ми просимо людей думати, перш ніж вірити, – сказав він.
Представник ОБСЄ з питань свободи медіа вважає, що в повсякденному житті люди дійсно замислюються, перш ніж повірити тому, що чують від когось. Але справа у тому, що зараз, особливо в соціальних мережах, є інформація від штучного інтелекту, в яку люди схильні вірити.
Браату наголосив, що саме тому ОБСЄ закликає людей ставити під сумнів, мислити самостійно та підходити до речей критично.
На його думку, найкращий спосіб привернути увагу людей до цих питань – через систему освіти. Він припустив, що добре мати навчальні програми та проєкти, але це варто запроваджувати на інституційному рівні.
За словами Браату, деякі держави-учасниці Європейської комісії, наприклад, Фінляндія, це робить вже з дошкільного віку, інтегрує критичне мислення та форми медіаграмотності з раннього віку в спосіб, що відповідає віковим групам.
Він звернув увагу, що Франція також має інший підхід. Там є одна навчальна програма для початкової школи та інша – для середньої школи, але вона базується на тому, що викладалося в початковій школі.
– Тож ще раз: перевіряйте, з’ясовуйте, переконуйтеся. Але ви знаєте, що швидкість, із якою сьогодні створюється та поширюється інформація, дуже відрізняється від тієї, що була 40–50 років тому, – стверджує Браату.
На думку представника ОБСЄ з питань свободи медіа, 40–50 років тому процес перевірки інформації був складнішим, а сьогодні все відбувається одним натисканням кнопки.
