Під час кліматичної конференції ООН у Глазго (COP26) понад 100 країн світу, серед яких і Україна, зобов’язалися скоротити викиди метану в атмосферу на 30% до 2030 року.
Глобальну ініціативу щодо скорочення викидів метану Global Methane Pledge офіційно запустили Сполучені Штати Америки та Європейський Союз. Про це напередодні оголосили в Глазго президент США Джо Байден та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Як нещодавно поінформували у Всесвітній метеорологічній організації (WMO), викиди метану є однією із ключових причин зміни клімату. Ініціатива щодо їх скорочення спрямована на виконання ключової мети Паризької кліматичної угоди від 2015 року: зупинити глобальне потепління на планеті якомога ближче до показника у 1,5 градуси за Цельсієм.
Джерелами викидів метану, зокрема, є вугільні шахти, негерметична нафтогазова інфраструктура (трубопроводи, свердловини), сміттєзвалища, сільське господарство.
– Одна з найважливіших речей, які ми можемо зробити в це вирішальне десятиліття – це утримувати 1,5 градуси за Цельсієм у межах досяжності, це якнайшвидше скоротити викиди метану… Разом ми зобов’язуємося скоротити викиди метану на 30% до 2030 року. І думаю, ми можемо досягти навіть більшого, – наголосив Джо Байден, виступаючи в Глазго.
А Урсула фон дер Ляєн зазначила, що глобальне скорочення викидів метану одразу позитивно позначиться на темпах зміни клімату на планеті.
– Нам потрібні великі структурні зміни, щоб досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Але ми не можемо чекати 2050 року. Ми повинні швидко скорочувати викиди. А метан – один із газів, який ми можемо скоротити найшвидше. Це негайно уповільнить зміну клімату. Тому що всі ми знаємо, що метан є потужним парниковим газом. Приблизно 30% глобального потепління з часу промислової революції пов’язано з викидами метану, – заявила голова Єврокомісії.
Станом на зараз до Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану приєдналися США та 103 держави. Серед них Україна, а також Бельгія, Бразилія, Канада, Франція, Данія, Німеччина, Хорватія, Іспанія, Грузія, Італія, Греція, Ізраїль, Нідерланди, Саудівська Аравія, Велика Британія та багато інших.
Країни, які підписали зобов’язання Global Methane Pledge, представляють 70% світової економіки, а також практично половину антропогенних викидів метану.
Водночас у цьому переліку немає Росії, Індії та Китаю – держав, які є одними із найбільших забруднювачів планети парниковими газами.
Основними цілями глобальної ініціативи Glоbаl Меthаnе Рledge є:
• скорочення викидів метану в світі щонайменше на 30% до 2030 року (порівняно з рівнем 2020 року);
• як наслідок – зменшення рівня глобального потепління щонайменше на 0,2°C до 2050 року;
• запровадження технологій для моніторингу викидів метану в різних сферах та секторах економіки;
• усунення витоків метану з газової інфраструктури, викидів із родовищ нафти, газу та вугільних шахт.
Згідно із дослідженням, яке провели Коаліція з питань клімату та чистого повітря, а також UNEP (Програма ООН з навколишнього середовища), скорочення викидів метану на 45% у цьому десятилітті дозволить уникнути потепління на планеті майже на 0,3°C до 2040 року.
Крім того, це дозволить до 2030 року зменшити на 205 тис. кількість передчасних смертей від респіраторних та серцево-судинних захворювань та на 624 тис. – кількість звернень до відділень невідкладної допомоги з приводу астми тощо.
А до 2040 року можна буде уникнути 60 млрд втрачених робочих годин щороку через вплив глобального потепління.
Нещодавно у Всесвітній метеорологічній організації (WMO) поінформували, що в 2020 році концентрація парникових газів в атмосфері Землі досягла нового рекордного рівня. Зокрема концентрація діоксиду вуглецю (вуглекислого газу, CO2) в атмосфері склала 149% від доіндустріального рівня. Концентрація метану становила 262%, а оксиду азоту – 123% від рівнів 1750 року.
При цьому пандемія коронавірусу не уповільнила темпи змін клімату: викиди вуглецю в атмосферу планети повертаються до колишнього рівня.
Джерело: Єврокомісія, Білий дім, Кабінет міністрів, CCAC