Моряків України заарештували під час агресії Росії в Керченській протоці 25 листопада.
Зараз вони знаходяться в СІЗО Лефортово у Москві, де пробудуть до 25 січня 2019 року.
Їм погрожували, тиснули морально і фізично, але вони заперечували провину, просили перекладачів з російської і просто відмовлялись говорити.
Що з полоненими моряками
Російські спецслужби заарештували екіпажі трьох суден – Бердянск, Нікополь и Яни Капу. В російському полоні опинилось 24 українці. І хоч український уряд вимагає надати їм статус військовополонених, російська сторона мовчить.
Статус військовополонених передбачає спеціальний порядок утримання моряків та можливість їх обміну чи видачі. Це також забороняє проводити будь-які судові процеси та відправляти полонених у СІЗО.
Їм висунули обвинувачення у “незаконному перетині кордону Росії групою осіб за попередньою змовою”. Моряків засудили до двох місяців перебування у СІЗО. 29 листопада стало відомо, що їх збираються перевозити в Москву.
Станом на третє грудня 21 моряк був етапований до московського СІЗО Лефортово. Троє поранених перебувають у медблоці слідчого ізолятора Матроська тиша.
У СІЗО вони пробудуть до 25 січня 2019 року. Їм загрожує позбавлення волі строком на шість років.
Моряки не здаються
Олег Мельничук – капітан корабля Яни Капу, якому всього 23 роки. Він родом зі Сміли, Черкаської області. Навчався в професійному коледжі у Черкасах, після чого у 2014 році вступив на службу до ЗСУ.
Капітан буксиру Яни Капу Олег Мельничук під час суду заявив, що не розуміє російську мову і попросив перекладача. Йому надали таку можливість. Всі документи він заповнював виключно українською мовою.
Своєї провини він не визнає:
– Стояли, чекали лоцмана, потім на нас напали. Нічийого кордону ми не порушували, винним себе не вважаю, – заявив капітан своєму адвокату Єдему Семедляєву, передає журналіст Антон Наумлюк.
Богдан Небилиця – командир малого броньованого артилерійського катера Нікополь. Під час анексії Криму він навчався в Академії ВМС імені Нахімова. Небилиця був одним із курсантів, які відмовились присягнути Росії і співали гімн України, поки військові спускали з флагштоку прапор України і підіймали російський.
Закінчував службу моряк в одеському інституті ВМС. Після випуску у 2016 році був назначений командиром бронекатера Нікополь.
Роман Мокряк – командир катеру Бердянськ, що найбільше постраждав під час російської агресії. Майже весь екіпаж отримав поранення, серед них – три моряки, що зараз перебувають у лікарні. Капітан був вимушений покласти катер на дрейф, після чого їх захопили.
До анексії Криму Мокряк служив на підводному човні Запоріжжя. Він і ще 28 зі 100 членів екіпажу відмовились присягнути РФ та повернулись до Одеси. Про це у 2015 році писав журнал Новое Время.
Служив він на ракетному катері Прилуки, де й проживав деякий час, бо не міг дозволити собі житло в Одесі. Командиром катера Бердянськ став у 2016 році.
Всі члени екіпажів так і не виходили на зв’язок із рідними. Поранений Андрій Ейдер зміг поговорити з дівчиною, розповіла мачиха моряка. Однак сказав не багато – після операції почувається добре.
Передати звістку рідним намагався і Сергій Цибізов, член екіпажу Нікополя. Через свого адвоката Оксану Железняк він передав записку рідним: “У мене все добре, не хвилюйтесь. Всіх люблю, цілую“. Про це повідомляє видання Крим. Реалії.
Батьки поранених моряків надіслали дітям листи до Москви. За сприянням активістів та журналістів листи доставили до СІЗО і найближчим часом адресати їх отримають.
Чи законно затримали українських моряків?
Російська сторона продовжує наполягати на тому, що українські судна зайшли у територіальні води РФ, не реагували на попередження, підозріло поводились, а тому спецслужби були вимушені відкрити вогонь.
У суботу, першого грудня, на прес-конференції саміту G20 Володимир Путін заявив, що українські катери загрожували підірвати Керченський міст.
– На вимоги прикордонників не відреагували (українські кораблі, – Ред.), почали тікати в нейтральні води. Прикордонники діяли відповідно до наказів і статутів. Так би діяли будь-які прикордонні сили будь-якої держави, якщо б так нагло було порушено їхній державний кордон, – заявив Путін, передає Інтерфакс.
Проте ані Україна, ані світова спільнота не визнає правоту Росії. У Міністерстві з питань тимчасово окупованих території, спираючись на координати наших кораблів, виявили, що ті знаходились у міжнародних водах.
Розслідування Bellingcat також свідчить на користь України. Там зібрали інформацію з відкритих джерел, в тому числі опубліковану ФСБ РФ. Вогонь по катеру Бердянськ відкрили на відстані 22,72 км від берега Криму, а це вже міжнародні води Чорного моря. Тобто, російські заяви суперечать одна одній.
Рухаючись з Одеси до Маріуполя, катери на деякий час заходили в територіальні води Криму. Однак ані Україна, ані світ не визнають анексію Криму Росією законною, і відповідно територіальні води Росії біля берегів Кримського півострова.
Що з Керченською протокою зараз
Станом на перше грудня, російські спецслужби продовжували блокувати Керченську протоку для проходу українських суден. Так, в порту стояло близько 20 суден, деякі з них – більше одинадцяти днів, йдеться у звіті організації Майдан закордонних справ.
Третього грудня Росія частково розблокувала прохід через Керченську протоку. Це пов’язано з новою хвилею санкцій, що загрожує РФ після такого вчинку. Через Керченську протоку почали проходити судна, однак пріоритет за тими, що курсують до портів Росії.
Світ не байдужий
У неділю, другого грудня, у Санкт-Петербурзі небайдужі громадяни вийшли на пікет. Їх зібралось близько 50 осіб.
Учасники акції вимагали надати морякам статус військовополонених, бо наразі їх судять як цивільних осіб, які скоїли кримінальний злочин.
За декілька днів до того, 30 листопада у Москві також пікетували проти російської агресії, називаючи дії спецслужб актом піратства.
Українські громади у Лондоні, Римі, Варшаві, Парижі вийшли на акцій протесту проти агресії Росії в Азовському морі. На акціях збиралось від 50 до 150 осіб. Так, у Лондоні протестувати мають намір 30 днів – протягом дії воєнного стану в Україні.
У Сан-Франциско на одному з місцевих пірсів на акцію вийшло 24 особи (стільки ж, скільки і полонених моряків) в моряцькому одязі з кайданами на руках. Вони вимагали сприяти звільненню полонених моряків і посиленню санкцій проти РФ.
В Одесі на Думській площі біля міськради підняли прапор ВМС України. Організатори акції запевняють, що він буде висіти поряд з українським, допоки моряки не повернуться в Україну.
В одеському Інституті ВМС курсанти записали відеозвернення до полонених моряків.
А соціальні мережі поширюють символічні хештеги – #FreeMokryak, #FreeNebelytsia, #FreeMelnychuk, #LetMyPeopleGo.
Чим я можу допомогти?
Гроші для моряків збирає активіст Осман Пашаєв. Збирати почали на речі першої необхідності – цигарки, зубні щітки, одяг. Однак, потім стало зрозуміло, що грошей вистачить на тривалу підтримку моряків. Станом на перше грудня було зібрано більше ніж 400 тис. гривень.
Сьогодні, третього грудня, група активістів машинами привезла до Москви всі зібрані речі для полонених.
Гроші передають журналістці Вікторії Івлєвій, яка збирає передачі для моряків, що перебувають у СІЗО. Журналістка зазначає, що зараз найнеобхідніше – гроші на рахунках, марки та конверти, аби вести переписку з рідними.
Прикро, що у ХХІ сторіччі ми вимушені проходити тяжкі процедури, аби поспілкуватись з рідними замість того, аби просто подзвонити. Одне з найважливіший зараз – відновити зв’язок моряків з сім’ями.
Зараз в Росії перебуває понад 70 незаконно засуджених українських громадян. Попри заяви уряду та міжнародної спільноти, Росія не йде на поступки. Поки їхня позиція категорична, Україна продовжує шукати важелі тиску на президента РФ.
Фото: Вікторія Івлєва, Осман Пашаєв, Антон Наумлюк, gettyimages, Новое время.
Лілія Ященко