За результатами другого туру виборів 2019, Володимир Зеленський стане шостим президентом України. До інавгурації ще близько місяця, однак і сам кандидат, і його команда активно обговорюють свої майбутні кроки.
У штабі вже заявили, що зниження тарифів на комунальні послуги – це не прерогатива президента, що дещо обурило його виборців.
Тим часом до парламентських виборів ще більше ніж півроку, а нинішній його склад, принаймні більшість, поки що не демонстрував бажання співпрацювати з новим головою держави.
Знайти винних
Виборці Володимира Зеленського, а таких більше 73%, очікують від нього рішучих змін. Це, власне, було однією зі складників його успіху – недовіра до нинішньої політичної еліти та запит на зміни.
Читайте: Запит на справедливість і вирок політикам, або чому переміг Зеленський
Для того, аби президентські ініціативи були успішними, йому неодмінно потрібна підтримка парламенту. Всі законопроекти, про які говорить Зеленський – про імпічмент, народовладдя та амністію, мають підтримати щонайменше 226 депутатів.
Ярослав Юрчишин, голова правління міжнародної антикорупційної організації Transparency International Ukraine, прогнозує, що спочатку новий президент буде шукати винних у своїх невдачах:
– Найпершими кроками буде пошук винних. Варіантів багато – від уряду, який не хоче знижувати тарифи, до парламенту, який не ухвалює законопроекти і відкладає важливі, на думку Зеленського, рішення. Ну і стандартний набір – суди, правоохоронні органи та всі, хто попаде під гарячу руку.
Укріпити свої позиції
Від звинувачень і пошуку винних рано чи пізно треба буде перейти до дій. Політолог Кирило Сазанов стверджує, що для початку Зеленському треба залучитись підтримкою та посилити свою позицію, призначивши своїх людей на керівні посади.
– Я заздалегідь говорю, що жодних різких ривків не буде. Спочатку Зеленському потрібно зосередитися на посиленні своїх позицій.
Після оголошення екзит-полів новообраний президент заявив, що буде змінювати стару команду. Прозвучало ім’я Генерального прокурора Юрія Луценка. Отож, новий Генпрокурор – це одна з перших ініціатив Зеленського.
– Генпрокурор – це дуже потужний важіль в руках президента для спілкування з Верховнною Радою. Потім йому захочеться мати своїх голову СБУ та міністра закордонних справ.
Знайти спільну мову з парламентом
Володимир Зеленський став першим президентом, якому вдалось набрати рекордну кількість голосів українців – 73%. До нього найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук у 1991 році – 61,5%.
Для того, щоб не розгубити свій електорат і через шість місяців провести свою партію до парламенту, Володимиру Зеленському вкрай необхідно показати свою дієвість. Робити це доведеться з нинішнім парламентом (якщо, звичайно, не дійде до розпуску), а тому потрібно шукати з ним спільну мову.
– Він може внести закон про імпічмент, закон про зняття недоторканності. Депутати за це проголосують, тому що це красиво. Однак інші процеси, які йому потрібні для виконання своїх обіцянок, Рада може саботувати, – каже Сазанов.
До того ж політолог нагадує ситуацію, яка склалась з Віктором Ющенком у 2007 році. Повноваження президента були обмежені, і він не мав більшості у парламенті. У Верховній Раді почала формуватись коаліція з Партії регіонів, які могли долати вето президента, тим самим нівелювавши його діяльність.
– Він змушений буде знайти спільну мову з цим парламентом, інакше шанси його партії на виборах в Верховною Раду будуть не значні, тому що їм, крім невдалого президента, заявити буде нічого, – зазначає експерт.
Піти на компроміс
Знову ж таки, щоб провести кадрові зміни, доведеться не тільки домовлятись з парламентом, а й запропонувати їм вигідні умови.
– Депутати прекрасно розуміють, що отримавши свого генерального прокурора, у президента відразу зміниться тон розмови з ними – за багатьма вистачає гріхів, а генпрокуратура може створити купу проблем і бізнесу, і самому депутату, – пояснює Сазанов.
Саме тому шлях Зеленського почнеться з великих компромісів, додає експерт. Доведеться давати депутатам якісь гарантії, що буде дратувати його виборця.
Відмежуватись від проросійського наративу
Найскладніше, за словами Ярослава Юрчишина, для Зеленського зараз відмежуватись від проросійського наративу. Йому треба чітко позначити свої позиції. Нещодавні привітання з перемогою від російського істеблішменту, Віктора Януковича та Рамзана Кадирова тільки погіршують ситуацію
– Тут заяв не вистачає, треба демонструвати певні кроки. Зважаючи на достатньо нечітку позицію Зеленського у національних питаннях, я думаю, що варто очікувати кроки, які будуть підтверджувати ці тези. Наприклад, критика закону про мову чи парламенту за його затягування, – вважає Юрчишин.
Домовитись з Порошенком
Зрозумівши, що поразка неминуча, Петро Порошенко привітав Володимира Зеленського з перемогою та запропонував йому свою допомогу. Це був неочікуваний крок, адже ще декілька днів тому опоненти звинувачували один одного в гучних скандалах.
Сазанов стверджує, що співпраця політиків хоч і неприємна для обох, однак взаємовигідна:
– У Порошенка багато неофіційних контактів на Заході. Він досвідчений дипломат і у нього дуже багато зв’язків, на яких зав’язані санкції проти Росії та підтримка України. Це дуже для нас важливо, і Зеленський це розуміє.
А для Порошенка допомога новому президенту – це шанс в чергове наголосити на своїй досвідченості і довести, що Зеленський не справляється. Як то кажуть, тримай друзів близько, а ворогів ще ближче.
Максимум до 3 червня відбудеться інавгурація і новообраний президент візьметься за виконання своїх обов’язків. Очікування від нього високі. Зараз Зеленський обіцяє, що не підведе виборців.
Наступні декілька місяців будуть складними не тілька для президента без політичного досвіду, а й для всієї країни. Втім, зміни не відбуваються в одну мить. Треба набратись терпіння і дати новому президенту час.
Лілія Ященко